EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Оцінка ефектів застосування кеторолаку при задньому трансфорамінальному поперековому міжтіловому спондилодезі

ТПМС ТПМС
ТПМС ТПМС

Що нового?

Короткочасне лікування кеторолаком у низьких дозах є безпечним та призводить до зменшення обсягу застосування опіоїдів у післяопераційному періоді, а також до скорочення перебування у лікарні, забезпечуючи при цьому порівнянний рівень полегшення післяопераційного болю.

Згідно з результатами проміжного аналізу даних проспективного рандомізованого дослідження, застосування кеторолаку призвело до статистично значущого скорочення перебування в лікарні та загального обсягу застосування опіоїдів в еквівалентах морфіну в міліграмах під час госпіталізації і протягом перших 48 годин після операції, і при цьому забезпечувало порівнянний рівень полегшення післяопераційного болю у дорослих, які перенесли мінімально інвазивний задній трансфорамінальний поперековий міжтіловий спондилодез (ТПМС).

Метою даного подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження було довести не меншу ефективність препарату з урахуванням частоти успіху процедури у осіб, які отримували кеторолак після планового мінімально інвазивного ТПМС. Крім того, автори хотіли довести, що застосування кеторолаку дозволяє зменшити обсяг введення опіоїдів при знеболюванні у найближчому післяопераційному періоді.

Дослідження включали осіб з дегенеративними захворюваннями хребта, яким було показано проведення від одно- до трирівневого ТПМС. ТПМС проводили мінімально інвазивним способом з використанням морфогенетичного кісткового білка. Учасників рандомізували на отримання планової 48-годинної терапії з внутрішньовенним введенням кеторолаку (у дозі 15 мг кожні 6 годин) або фізіологічного розчину на додаток до стандартного знеболення. Основними встановленими кінцевими точками були частота успіху спондилодезу за даними радіографічного дослідження через 6 місяців та через 1 рік при оцінці згідно з критеріями Suk.

Додатковими встановленими кінцевими точками були 48-годинний та загальний обсяг застосування опіоїдів у післяопераційному періоді (в еквівалентах морфіну в міліграмах), частота розвитку ускладнень, пов'язаних із застосуванням препарату, та тривалість госпіталізації. Оцінку результатів лікування пацієнтами та оцінку функціонального результату проводили з використанням індексу інвалідизації Освестрі, шкали оцінки інтенсивності болю (візуальної аналогової шкали [ВАШ]) та короткого опитувальника з 12 пунктів.

Було проведено однофакторний аналіз. Оцінку даних 246 осіб виконували згідно з протоколом. Характеристики учасників у групах кеторолаку та плацебо були співставні. Статистично значущих відмінностей між групами щодо частоти успіху спондилодезу через рік після операції виявлено не було. Відмінності (%) у частоті утворення щільного кісткового блоку у групах дослідження не досягли критеріїв підтвердження меншої ефективності.

У групі кеторолаку було відзначено статистично значуще зменшення середнього загального та 48-годинного обсягу застосування опіоїдів та тривалості госпіталізації, при цьому середні оцінки з ВАШ протягом 48 годин після втручання були порівнянні. Що ж до частоти розвитку ускладнень в периопераційному періоді, то істотних відмінностей між групами виявлено не було. У групах кеторолаку та плацебо через 6 місяців і через 1 рік після втручання було встановлено порівнянну/не меншу частоту успіху спондилодезу.

Джерело:

The Spine Journal

Стаття:

The Effect of Ketorolac on Posterior Minimally Invasive Transforaminal Lumbar Interbody Fusion: an interim analysis from a randomized, double-blinded, placebo-controlled trial

Автори:

Chad F Claus і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: