Випадки розвитку тяжких алергічних реакцій після вакцинації проти SARS-CoV-2 викликали побоювання щодо безпеки вакцин. Поступово тенденція до надмірної реєстрації алергічних реакцій знизилася, і це зниження не вплинуло на прихильність до вакцинації проти SARS-CoV-2.
У звіті з Ізраїлю, де у грудні 2020 року було запущено національну ініціативу щодо вакцинації проти COVID-19, було відзначено розвиток алергічних реакцій, пов'язаних із застосуванням вакцини Pfizer-BioNTech BNTT162B2. У цьому інформаційному листі, складеному на основі великого національного реєстру, подано ексклюзивні дані про випадки розвитку алергії під час вакцинації. У ньому докладно описані відмінності у способах подання звітів про такі явища з часом, а також розглянуто відмітні ознаки та достовірність задокументованих алергічних реакцій.
Фоном для цього аналізу став глобальний контекст спорадичних випадків розвитку тяжких алергічних реакцій, зареєстрованих в інших країнах, що викликало початкові побоювання щодо безпеки вакцин. Основною метою дослідження була всебічна оцінка випадків розвитку алергічних реакцій на вакцини проти COVID-19. Методологія дослідження полягала в аналізі даних, зібраних медичними працівниками по всьому Ізраїлю, які повідомляли про випадки розвитку алергічних реакцій через національний онлайн-реєстр вакцинації, керований відділом епідеміології Міністерства охорони здоров'я Ізраїлю.
Збір даних виконували за період із 19 грудня 2020 року до 13 вересня 2021 року. Кількість доз вакцини, введених протягом цього періоду, становила 14475979. Результати дослідження свідчать, що з 463 осіб, у яких виникли алергічні реакції, переважна більшість (99,3%) одержала вакцину Pfizer-BioNTech BNTT162B2. Примітно, що у грудні 2020 року частота розвитку алергічних реакцій була помітно вищою і склала 106 випадків на мільйон введених доз.
Однак у наступні місяці спостерігалася тенденція до зниження цього показника: 66, 18, 14, 8 та, зрештою, 0 випадків на мільйон доз у період із січня по вересень 2021 року. Згідно з основними демографічними характеристиками учасників дослідження, середній вік осіб з алергією на вакцину становив приблизно 48,9 року; 78% випадків алергії було зареєстровано у жінок. Примітно, що лише невелику частину випадків (8 %) було підтверджено як алергічна реакція негайного типу. Це дозволяє припустити, що частота алергічних реакцій склала лише 2,5–3,3 випадки на мільйон доз.
У тих випадках, коли реакції були класифіковані як важкі (n = 46), ймовірна алергія як фактор, що сприяє реакціям, була ідентифікована у 36–41 % випадків. Важливо відзначити, що в ході дослідження також було встановлено, що особи з алергією в анамнезі з більшою ймовірністю неправильно повідомляють про алергічні реакції негайного типу (частота помилкових повідомлень 83%). Обнадіює той факт, що, згідно з отриманими даними, розвиток алергії після початкової дози вакцини не завадив вакцинованим продовжити отримувати наступні дози.
На закінчення слід зазначити, що в ході дослідження було встановлено зниження надлишкової реєстрації випадків алергії з часом. Примітно, що такі повідомлення не перешкоджали дотриманню календаря вакцинації. Хоча алергічний анамнез вплинув на тенденції звітності, було виявлено, що він не впливає на розвиток алергічних реакцій, що пов’язані з вакцинами. Таким чином, це дослідження надає цінну інформацію про динаміку алергічних реакцій після вакцинації COVID-19, допомагаючи отримати більш повне уявлення про безпеку вакцин.
The Journal of Allergy and Clinical Immunology
Reporting of Allergic Reactions During Pfizer-BioNTech BNTT162B2 Vaccination in Israel
Emilia Anis і співавт.
Коментарі (0)