Тенденції у лікуванні головного болю у відділеннях невідкладної допомоги

Згідно з результатами недавнього одномоментного дослідження, опублікованими в журналі Journal of Clinical Medicine, у період з 2007 по 2018 роки обсяг застосування опіоїдних анальгетиків для лікування порушень, пов'язаних з головним болем, у відділеннях невідкладної допомоги (ВНД) у США значно скоротився, що відображає суть клінічних рекомендацій з усунення головного болю, заснованих на доказових даних. Крім того, значно збільшився обсяг застосування неопіоїдних анальгетиків та кількість направлень для подальшого амбулаторного контролю стану пацієнтів, при цьому обсяг застосування алкалоїдів ріжків/триптанів, а також кількість відвідувань для призначення нейровізуалізуючого дослідження залишилися на колишньому рівні.

Метою дослідження було вивчення тенденцій у лікуванні порушень, пов'язаних із головним болем, в умовах ВНД. Дослідження було проведено з використанням даних, одержаних у рамках Національного опитування про стан медичної допомоги в амбулаторних відділеннях лікарень (National Hospital Ambulatory Medical Care Survey) за 2007–2018 роки. До дослідження включали дорослих пацієнтів (віком 18 років і старше) з діагнозом головного болю. Різні лікарські препарати для лікування головного болю були згруповані в декілька категорій з урахуванням їх фармакологічної дії: препарати інфузійної терапії, опіоїдні препарати, кортикостероїди, дифенгідрамін, протиблювотні засоби, буталбітал, ацетамінофен/нестероїдні протизапальні засоби.

Для отримання більш точних оцінок дані вивчали за 3 різні періоди: (a) за 2007–2010 рр.; (b) за 2011–2014 рр.; та (c) за 2015–2018 роки. Оцінку обсягу застосування лікарських препаратів, кількість нейровізуалізуючих досліджень та направлень для спостереження в амбулаторних умовах оцінювали з використанням багатофакторної моделі логістичної регресії. Обсяг застосування опіоїдів у лікуванні головного болю в ВНД знизився – ці препарати призначали у 54,1 % випадків у період з 2007 по 2010 роки. та у 28,3 % випадків у період з 2015 по 2018 роки.

Були виявлені явні тенденції до збільшення обсягу застосування кортикостероїдів, дифенгідраміну та ацетамінофену/НПЗЗ. Кількісні показники нейровізуалізуючих досліджень (37,3 %), обсягу застосування протиблювотних засобів (59,2 % у 2015–2018 рр.), алкалоїдів ріжків/триптанів (4,7 %) та буталбіталу (6,4 %) змінилися незначно. Кількість направлень для подальшого амбулаторного контролю стану пацієнтів, які звернулися до ВНД щодо порушень, пов'язаних з головним болем, дещо збільшилася — з 73,3 % у період з 2007 по 2010 роки. до 79,7% у період з 2015 по 2018 роки.

У подальших дослідженнях необхідно визначити, яким чином в умовах ВНД можна запобігти проведенню нейровізуалізуючих досліджень у тих випадках, коли це не потрібно; як сприяти застосуванню препаратів для лікування головного болю, таких як дексаметазон та суматриптан, призначення яких доцільне згідно з наявними доказами; та як перенаправити пацієнтів для забезпечення їх належного амбулаторного лікування.