Застосування двокомпонентної терапії вонопразаном і амоксициліном при лікуванні інфекції, викликаної H. pylori

Новини медицини 2 хв 991

Розмір шрифту

Дата публікації: 15/03/2024

Що нового?

Застосування двокомпонентної терапії вонопразаном та амоксициліном є ефективним терапевтичним підходом першої лінії для ерадикації Helicobacter pylori (H. pylori).

Згідно з результатами систематичного огляду і метааналізу, двокомпонентна терапія вонопразаном і амоксициліном (ВА) ефективна при лікуванні інфекції, викликаної H. pylori. Ціль дослідження складалася у вивченні ефективності застосування двохкомпонентної терапії ВА в порівнянні з рекомендованою в даний час терапією у пацієнтів з хелікобактерною інфекцією. Цей пошук відповідних публікацій проводився в електронних базах даних Cochrane, PubMed і Embase. В аналіз включено 15 досліджень, в яких взяли участь у загальній кількості 4568 пацієнтів.

Основною кінцевою точкою дослідження була частота ерадикації патогена. Додатковими кінцевими точками були дотримані режими лікування та небажані явища. Частоту ерадикації H. pylori оцінювали за даними аналізу в популяції учасників, які завершили лікування без відхилень від протоколу (PP-популяція), і популяції для аналізу, виконуваного виходячи з припущення, що всі пацієнти отримали призначене лікування (ITT-популяція). Загальна частота ерадикації патогенів при застосуванні двокомпонентної терапії ВА склала 85,0 % і 90,0 % за даними аналізу в ITT- і PP-популяціях відповідно. Спостереження режиму лікування та розвиток небажаних явищ при проведенні двокомпонентної терапії ВА було зареєстровано у 96 % і 17,5 % учасників відповідно.

Ефективність двокомпонентної терапії ВА була вищою, ніж у трикомпонентної терапії на основі інгібіторів протонної помпи (ІПП) (82,0% і 71,4%, p<0,01), але нижче, ніж у чотирикомпонентної терапії з вонопразаном (83, % і 93,3 %, p = 0,02). Нижча частота ерадикації патогену була відзначена при 7-денній двокомпонентній терапії ВА порівняно з 10-денною (χ2 = 24,09, p < 0,01) і 14-денною (χ2 = 11,87, p < двокомпонентною терапією ВА.

Частота розвитку небажаних явищ при застосуванні двокомпонентної терапії ВА була нижчою, ніж при застосуванні чотирикомпонентної терапії з препаратами вісмуту (20,5% і 47,9%, p<<0,01), і трикомпонентної терапії з вонопразаном (24,6%), 9%, p = 0,01). З точки зору дотримання режиму лікування статистично значущі відмінності між групою застосування двокомпонентної терапії ВА та іншими групами були відсутні. Таким чином, двокомпонентна терапія ВА є багатообіцяючим підходом першої лінії для ерадикації H.pylori, яку, однак, слід оптимізувати перед впровадженням у практику в різних регіонах.