Діагностична цінність концентрації IgG4 у сироватці крові у осіб з аутоімунним панкреатитом

Новини медицини 2 хв 285

Розмір шрифту

Дата публікації: 29/11/2022

Що нового?

Концентрація сироваткового імуноглобуліну підкласу G4 (sIgG4) – корисний маркер діагностики аутоімунного панкреатиту.

Результати комплексного систематичного огляду та мета-аналізу вказують на те, що концентрація sIgG4 є цінним маркером при веденні пацієнтів з аутоімунним панкреатитом (АІП). Мета дослідження, проведеного Shih-Ching Lee та співавт., полягала у вивченні діагностичної цінності концентрації sIgG4 при аутоімунному панкреатиті. Аналіз проводили з використанням опублікованих даних. Після об'єднання даних за допомогою моделі з випадковими ефектами було проведено оцінку діагностичного відношення шансів (ДОШ), чутливості, специфічності та площі під ROC-кривою.

В рамках включених в аналіз 13 досліджень визначення концентрації sIgG4 пройшли 594 особи з АІП та 958 осіб з раком підшлункової залози. Сумарна чутливість, площа під ROC-кривою, ДОШ та специфічність становили 0,72, 0,91, 51,37 та 0,93 відповідно. Значення ДОШ при оцінці в підгрупах, виділених з урахуванням регіону та року, були такими: Азія (112,10), неазіатські країни (26,01), рік до 2011 року (107,61) та рік після 2011 року (26,96). В цілому, результати вказували на помірну чутливість (0,72) та високу специфічність (0,93) щодо зв'язку між концентрацією sIgG4 і АІП.

Сумарне ДОШ при концентрації sIgG4 на рівні дворазового верхнього порогового значення, рівного 50,44, в мета-аналізі було порівнянним з ДОШ, рівним 51,37, на рівні однократного порогового значення. Однак сукупна ROC-характеристика становила 0,755 та 0,91. Більш висока специфічність (від 93 до 98%), досягнута при порогових значеннях (від 130-140 мг/дл до 260-280 мг/дл) концентрації sIgG4, забезпечується за рахунок суттєвого зниження чутливості (від 72 до 43%).

Згідно з отриманими даними, концентрація sIgG4 є перспективним маркером при АІП. Практикуючі лікарі можуть диференціювати АІП від раку підшлункової залози за допомогою аналізу концентрації sIgG4, причому оптимальним граничним значенням є 140 мг/дл, а не 280 мг/дл.