Ефективність застосування оптимізованих двокомпонентних схем терапії у пацієнтів з інфекцією, спричиненою H. pylori, які раніше не отримували лікування

У осіб з інфекцією, викликаною Helicobacter pylori (H. pylori), які раніше не отримували лікування, застосування двох оптимізованих двокомпонентних схем терапії на основі амоксициліну (АМК) та інгібіторів протонної помпи (ІПП) (езомепразол (ЕЗО) у дозі 40 мг на добу або в дозі 20 мг 3 р/добу в поєднанні з АМК в дозі 1 г 3 р/добу протягом 14 днів) забезпечувало порівнянний ступінь прихильності до лікування, ефективність та безпеку, що і при застосуванні стандартної двокомпонентної схеми терапії (ЕЗО в дозі 20 мг у поєднанні з АМК у дозі 750 мг 4 р/добу протягом 14 днів). У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні вивчали ефективність застосування трьох різних схем двокомпонентної терапії високими дозами препаратів, а також побічні ефекти та прихильність до лікування пацієнтів.

У рамках цього відкритого проспективного багатоцентрового дослідження відповідні критеріям відбору пацієнти пройшли лікування із застосуванням різних схем двокомпонентної терапії високими дозами препаратів (ЕЗО та АМК). Група А отримувала ЕЗО у дозі 20 мг та АМК у дозі 750 мг 4 р/добу, група В – ЕЗО у дозі 40 мг 2 р/добу та АМК у дозі 1 г 3 р/добу та група С – ЕЗО у дозі 20 мг та АМК у дозі 1 г 3 р/добу. У пацієнтів цих трьох груп було проведено порівняння частоти ерадикації H. pylori, частоти розвитку побічних ефектів та ступеня прихильності до лікування.

З 1080 пацієнтів, які пройшли скринінг, рандомізацію пройшли 945 пацієнтів. У таблиці 1 подано дані про частоту розвитку небажаних явищ у групах дослідження. У таблиці 1 також представлені дані про частоту ерадикації H. pylori у групах A, B і C у популяції для аналізу, що проводиться з припущення, що всі пацієнти отримали призначене лікування (ITT-популяція), в модифікованій ITT-популяції та в популяції пацієнтів, які завершили лікування відповідно до протоколу (PР-популяція).

Застосування антибіотиків протягом останніх двох років було фактором зниження частоти ерадикації патогену в групі В (ЕЗО 40 мг 2 р/добу та АМК у дозі 1 г 3 р/добу). У групі В за даними ITT-аналізу скоригована частота ерадикації патогену склала 81,4% та 90,0% у осіб, які раніше приймали або не приймали антибіотики відповідно. Що стосується прихильності до лікування, то цей показник був порівнянний у всіх трьох групах дослідження.