Ефективність трикомпонентної ерадикаційної терапії порівняно із ступінчастою терапією при гелікобактерній інфекції

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі Cureus, у осіб, інфікованих гелікобактером (H. pylori), ступінчаста ерадикаційна терапія перевершувала трикомпонентну терапію за ефективністю. Метою цього рандомізованого клінічного дослідження була оцінка ефективності ерадикації H. pylori при проведенні ступінчастої терапії порівняно з трикомпонентною терапією. У дослідженні взяли участь 160 пацієнтів (середній вік: 40,02 роки), рандомізованих до групи A (n = 54) або групи B (n = 76). Співвідношення чоловіки-жінки склало 1,8:1.

Протягом 10 днів пацієнти у групі А отримували кларитроміцин у дозі 500 мг, рабепразол у дозі 20 мг та амоксицилін у дозі 1000 мг двічі на добу. Пацієнти групи В спочатку отримували рабепразол у дозі 20 мг і амоксицилін у дозі 1000 мг двічі на добу протягом перших 5 днів (фаза індукції). Після цього лікування у групі В продовжували за трикомпонентною схемою протягом наступних 5 днів: тинідазол/метронідазол у дозі 500 мг, кларитроміцин у дозі 500 мг та рабепразол у дозі 20 мг двічі на добу.

Ефективною ерадикацією H. pylori вважали одержання негативного результату аналізу на антиген гелікобактеру в калі, який проводили через 4 тижні після завершення терапії. Для збору даних використовували спеціальну форму, в якій враховували ефективність ерадикації патогену, групу дослідження (група А або група В), дохід сім'ї, провінцію чи місто проживання, стать та вік пацієнтів. Після цього проводили оцінку цих даних. Порівняно з групою A, у групі B ефективність ерадикації H. pylori була зареєстрована у більшої частки (%) пацієнтів (див. таблицю 1).

Автори повідомили, що аналіз на антиген гелікобактеру в калі був ефективним та неінвазивним методом визначення ефективності ерадикації H. pylori. Таким чином, у пацієнтів з інфекцією, викликаною H. pylori, обох статей та всіх вікових груп ступінчаста ерадикаційна терапія перевершувала трикомпонентну терапію за ефективністю.