У ході лікування молярів нижньої щелепи з незворотним пульпітом частота досягнення ефективності блокади нижнього альвеолярного нерва при застосуванні 2% мепівакаїну та 4% артикаїну була порівнянною.
Результати дослідження, опубліковані в журналі International Endodontic Journal, свідчили про порівнянну частоту досягнення ефективності блокади нижнього альвеолярного нерва (БНАН) при застосуванні мепівакаїну та артикаїну у осіб з незворотним пульпітом молярів нижньої щелепи, що супроводжується клінічними проявами. В рамках цього рандомізованого подвійного сліпого одноцентрового клінічного дослідження проводили вивчення частоти досягнення ефективності БНАН при застосуванні 2% мепівакаїну та 4% артикаїну під час лікування пацієнтів з пульпітом.
В рамках дослідження 330 пацієнтів з помірним і сильним болем у молярах нижньої щелепи рандомізували до групи введення 4 % артикаїну гідрохлориду в обсязі 3,4 мл у поєднанні з адреналіном у концентрації 1:100 000 (n = 165) або до групи введення 2 % мепівакаїну гідрохлориду в обсязі 3,6 мл у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 100 000 (n = 165). У ході обробки каналу та підготовки порожнини доступу проводили оцінку інтенсивності інтраопераційного болю з використанням 11-бальної числової рейтингової шкали (ЧРШ).
Загальну ефективність анестезії визначали як відсутність болю або наявність болю легкого ступеня тяжкості під час лікування без необхідності додаткового знеболювання. Також реєстрували частоту виникнення потреби у додатковому знеболюванні. Статистичну оцінку даних проводили з використанням критерію хі-квадрат (χ2) та U-критерію Манна - Уітні. Було проведено розрахунок 95% довірчого інтервалу (ДІ) та відносного ризику (ВР) неефективності анестезії. Для оцінки того, як фактори сприйнятливості впливали на кінцеві точки дослідження, було проведено багатофакторний регресійний аналіз. Розвитку побічних ефектів в учасників дослідження не спостерігали.
На початковому рівні характеристики та показники у групах дослідження статистично значуще не відрізнялися. В обох групах інтенсивність інтраопераційного болю під час підготовки порожнини доступу та інструментальної обробки була порівнянною. На інтенсивність інтраопераційного болю впливали тип зуба та інтенсивність болю до проведення операції. У таблиці 1 наведено дані про загальну частоту досягнення ефективності анестезії та частоту виникнення потреби у додатковому знеболюванні у групах дослідження.
Виникнення потреби у додатковому знеболюванні було пов’язане з віком і інтенсивністю болю до операції. У ході лікування пацієнтів з незворотним пульпітом молярів нижньої щелепи, що супроводжуються клінічними проявами, частота досягнення ефективності БНАН при застосуванні 2% мепівакаїну та 4% артикаїну була порівнянною як під час підготовки порожнини доступу, так і під час інструментальної обробки. Факторами, що впливають на інтенсивність інтраопераційного болю під час ендодонтичного лікування, були вік, тип зуба та інтенсивність болю до операції.
International Endodontic Journal
Inferior Alveolar Nerve Block Success of 2% Mepivacaine versus 4% Articaine in Patients with Symptomatic Irreversible Pulpitis in Mandibular Molars: A Randomized Double-Blind Single-Centre Clinical Trial
Mohammed Fawzy Omar Mohammed Habib і співавт.
Коментарі (0)