Частота досягнення ефективної блокади нижнього альвеолярного нерва при застосуванні мепівакаїну або артикаїну в ході лікування пацієнтів з пульпітом

Результати дослідження, опубліковані в журналі International Endodontic Journal, свідчили про порівнянну частоту досягнення ефективності блокади нижнього альвеолярного нерва (БНАН) при застосуванні мепівакаїну та артикаїну у осіб з незворотним пульпітом молярів нижньої щелепи, що супроводжується клінічними проявами. В рамках цього рандомізованого подвійного сліпого одноцентрового клінічного дослідження проводили вивчення частоти досягнення ефективності БНАН при застосуванні 2% мепівакаїну та 4% артикаїну під час лікування пацієнтів з пульпітом.

В рамках дослідження 330 пацієнтів з помірним і сильним болем у молярах нижньої щелепи рандомізували до групи введення 4 % артикаїну гідрохлориду в обсязі 3,4 мл у поєднанні з адреналіном у концентрації 1:100 000 (n = 165) або до групи введення 2 % мепівакаїну гідрохлориду в обсязі 3,6 мл у поєднанні з адреналіном у концентрації 1: 100 000 (n = 165). У ході обробки каналу та підготовки порожнини доступу проводили оцінку інтенсивності інтраопераційного болю з використанням 11-бальної числової рейтингової шкали (ЧРШ).

Загальну ефективність анестезії визначали як відсутність болю або наявність болю легкого ступеня тяжкості під час лікування без необхідності додаткового знеболювання. Також реєстрували частоту виникнення потреби у додатковому знеболюванні. Статистичну оцінку даних проводили з використанням критерію хі-квадрат (χ2) та U-критерію Манна - Уітні. Було проведено розрахунок 95% довірчого інтервалу (ДІ) та відносного ризику (ВР) неефективності анестезії. Для оцінки того, як фактори сприйнятливості впливали на кінцеві точки дослідження, було проведено багатофакторний регресійний аналіз. Розвитку побічних ефектів в учасників дослідження не спостерігали.

На початковому рівні характеристики та показники у групах дослідження статистично значуще не відрізнялися. В обох групах інтенсивність інтраопераційного болю під час підготовки порожнини доступу та інструментальної обробки була порівнянною. На інтенсивність інтраопераційного болю впливали тип зуба та інтенсивність болю до проведення операції. У таблиці 1 наведено дані про загальну частоту досягнення ефективності анестезії та частоту виникнення потреби у додатковому знеболюванні у групах дослідження.

Виникнення потреби у додатковому знеболюванні було пов’язане з віком і інтенсивністю болю до операції. У ході лікування пацієнтів з незворотним пульпітом молярів нижньої щелепи, що супроводжуються клінічними проявами, частота досягнення ефективності БНАН при застосуванні 2% мепівакаїну та 4% артикаїну була порівнянною як під час підготовки порожнини доступу, так і під час інструментальної обробки. Факторами, що впливають на інтенсивність інтраопераційного болю під час ендодонтичного лікування, були вік, тип зуба та інтенсивність болю до операції.