EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Динаміка зміни ризику розвитку порушень з боку психіки та нервової системи після COVID-19

COVID COVID
COVID COVID

Що нового?

Динаміка зміни ризику розвитку постковідних порушень із боку психіки та нервової системи різниться.

За результатами оцінки даних 2-річних ретроспективних когортних досліджень було виявлено статистично значущу відмінність динаміки зміни ризику у перші два роки після встановлення діагнозу. Крім того, було встановлено відмінність профілів та динаміки зміни ризику залежно від штаму вірусу SARS-CoV-2 та віку пацієнтів (у дітей порівняно з дорослими та літніми особами). Ціль цього дослідження полягала в оцінці ризику розвитку різних порушень з боку психіки та нервової системи протягом перших двох років після встановлення діагнозу COVID-19.

Збір даних проводили з використанням бази даних мережі електронних медичних карток TriNetX. Після цього було виконано процедуру відбору за коефіцієнтом схильності (у співвідношенні 1 : 1) учасників з COVID-19 будь-якого віку та учасників з паралельної когорти з будь-якими іншими респіраторними інфекціями. Для порівняння учасників використовували статус імунізації, фактори ризику розвитку COVID-19 та важкої форми інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, а також демографічні показники.

Для стратифікації пацієнтів у межах аналізу використовували дату встановлення діагнозу та вікові групи (діти віком до 18 років, дорослі віком від 18 до 64 років та особи похилого віку (65 років та старше)). В рамках дослідження оцінювали ризик розвитку чотирнадцяти порушень з боку психіки та нервової системи після COVID-19 та зіставляли з ризиком у підібраній контрольній вибірці.

Модель 2-річної динаміки зміни ризику була створена з використанням відношення ризиків (ВР) залежно від часу.

Узагальнення даних про дворічну динаміку зміни ризику було виконано з урахуванням постійного ВР за 6 місяців (визначеного як величина ризику на початковому етапі спостереження, яка не була однозначно встановлена у дітей), тимчасового горизонту ризику розвитку кожного порушення (тобто часу, за яке ВР повертається до одиниці) та часу до вирівнювання частоти розвитку порушення в обох когортах.

Також було виконано аналіз числа осіб у кожній віковій групі, у яких настав смертельний результат після виявлення порушення з боку психіки чи нервової системи. Крім цього, було проведено порівняння підібраних когорт учасників з інфекцією, викликаною вірусом SARS-CoV-2, до та після появи альфа-(B.1.1.7), дельта-(B.1.617.2) та омікрон-штаму (B. 1.1.529) вірусу.

За період дослідження було виявлено 1 487 712 пацієнтів із встановленим діагнозом COVID-19. Для 1 284 437 з них (185 748 дітей, 856 588 дорослих та 242 101 особа похилого віку; загальний середній вік: 42,5 року (СО: 21,9); 741 806 (57,8 %) жінки та 542 1 42,2%) чоловіки) у відповідній кількості були підібрані особи з іншим респіраторним захворюванням.

У загальній когорті було виявлено статистично значущі відмінності профілів ризику розвитку порушень після COVID-19. За винятком паркінсонізму, синдрому Гійєна - Барре, порушень з боку нервових корінців, нервів і сплетень та енцефаліту, через 6 місяців по більшості порушень ВР було значно більше одиниці, причому тимчасовий горизонт ризику і час до вирівнювання частоти істотно відрізнялися.

Ризик розвитку частих порушень з боку психіки повернувся до вихідного рівня через 1-2 місяці (ризик розвитку порушень настрою через 43 дні, ризик розвитку тривоги через 58 днів) і потім зрівнявся з ризиком у підібраній контрольній вибірці (ризик розвитку порушень настрою через 457 днів, ризик розвитку тривоги через 417 днів. Наприкінці 2-річного періоду спостереження ризик розвитку судомних нападів/епілепсії, психозу, деменції та когнітивного дефіциту (також званого «мозковим туманом») залишався підвищеним.

Динаміка зміни ризику у дітей після інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, відрізнялася від такої у дорослих. Через 6 місяців після COVID-19 підвищений ризик розвитку тривоги (ВР: 1,02) та порушень настрою (ВР 1,00 (0,94-1,06)) у дітей не спостерігався, однак був підвищений ризик розвитку судомних нападів/епілепсії, психозу, порушень з боку нервових корінців, нервів та сплетень, ішемічного інсульту, внутрішньочерепного крововиливу, безсоння та когнітивного дефіциту (ВР в діапазоні від 1,20 (1,09-1,33) до 2,16 (1,46-3, 19)).

На відміну від дорослих у дітей тимчасовий горизонт ризику та час до вирівнювання частоти появи когнітивного дефіциту мали межу (75 та 491 день відповідно). Кількість пацієнтів похилого віку, у яких настав смертельний результат після виявлення порушення психіки або нервової системи, особливо деменції, епілепсії або судомних нападів, у всіх когортах дослідження було порівнянним. До і відразу після появи альфа-штаму вірусу (n = 47 675 у кожній групі) профілі ризику не відрізнялися.

Після появи дельта-штаму вірусу (n = 44 835 у кожній когорті) порівняно з періодом до його появи підвищився ризик розвитку ішемічного інсульту, судомних нападів/епілепсії, когнітивного дефіциту, безсоння та тривожних розладів. Це супроводжувалося підвищенням рівня смертності. Після появи омікрон-штаму вірусу (n = 39845 у кожній когорті) рівень смертності знизився порівняно з періодом до його появи. При цьому ризик розвитку порушень з боку психіки та нервової системи залишився таким самим.

За результатами аналізу було встановлено, що підвищення ризику тривоги та порушень настрою було тимчасовим. При цьому порівняно з даними осіб з іншими респіраторними захворюваннями підвищення частоти розвитку цих порушень виявлено не було. Навпаки, підвищений ризик розвитку психозу, когнітивного дефіциту, деменції та епілепсії/судомного нападу зберігався протягом усього дослідження. Відмінність динаміки зміни ризику розвитку цих порушень свідчить про їх різний патогенез. У порівнянні з дорослими та літніми особами у дітей відзначають сприятливіший загальний профіль ризику розвитку порушень з боку психіки. Проте збереження підвищеного ризику деяких порушень викликає побоювання.

Той факт, що під час переважного поширення дельта- та омікрон-штамів вірусу порушення психіки та нервової системи були подібними, вказує на те, що навантаження на систему охорони здоров'я може зберігатися, навіть якщо всі інші характеристики цих штамів є більш сприятливими. Отримані в цьому дослідженні результати дозволяють краще зрозуміти ризик розвитку порушень з боку психіки та нервової системи після перенесення інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2, на індивідуальному та популяційному рівнях, і вживати відповідних заходів щодо їх зниження.

Джерело:

Lancet Psychiatry

Стаття:

Neurological and psychiatric risk trajectories after SARS-CoV-2 infection: an analysis of 2-year retrospective cohort studies including 1 284 437 patients

Автори:

Maxime Taquet і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді ru en ua
Спробуй: