Тривалий перебіг COVID-19 був присутній у 4,5% випадків при інфікуванні омікрон-штамом коронавірусу та у 10,8% випадків при інфікуванні дельта-штамом коронавірусу.
Згідно з результатами спостережного дослідження типу випадок-контроль, опублікованим у журналі Lancet, при інфікуванні омікрон-штамом коронавірусу ймовірність розвитку тривалого COVID-19 (виникнення нових або збереження наявних симптомів через чотири тижні і більше після початку гострої коронавірусної інфекції (COVID-19) менше, ніж при інфекції дельта-штаму коронавірусу Мета дослідження полягала у визначенні відносного шансу розвитку тривалого COVID-19 у період превалювання омікрон-штаму коронавірусу порівняно з періодом превалювання дельта-штаму цього вірусу. Для проведення дослідження використовували дані, які повідомляють пацієнти, через додаток COVID Symptom Study.
Після вилучення дані пройшли попередню обробку. Критеріями включення в обох періодах були: позитивний результат аналізу на коронавірус методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у режимі реального часу або аналізу на антиген коронавірусу після вакцинації; наявність не менше одного входу в додаток на тиждень протягом щонайменше 28 днів після отримання позитивного результату; та відсутність коронавірусної інфекції в анамнезі. За період з 20 грудня 2021 року по 9 березня 2022 року у Великій Британії критеріям включення відповідали загалом 56 003 дорослих. Ці випадки були віднесені до інфекції омікрон-штамом коронавірусу, оскільки в цей період саме цей штам був присутній у 70% пацієнтів із відповідною інфекцією у Великій Британії.
При використанні таких же критеріїв відбору в період з 1 червня 2021 року по 27 листопада 2021 року у Великій Британії було виявлено загалом 41 361 дорослого з початковим позитивним результатом аналізу. Ці випадки були віднесені до інфекції дельта-штамом коронавірусу, оскільки в цей період у 70% пацієнтів відповідна інфекція була викликана саме цим штамом. В аналіз включали пацієнтів з інфекцією, що супроводжувалася, так і не супроводжувалася клінічними проявами. При аналізі даних за період превалювання омікрон-штаму враховували лише пацієнтів, у яких позитивний результат тесту було отримано до 10 лютого 2022 року, щоб по кожному пацієнту була можливість отримати інформацію щонайменше за 28 днів спостереження.
Серед включених у дослідження пацієнтів в обох періодах було більше жінок (55% у період превалювання омікрон-штаму та 59% у період превалювання дельта-штаму). Середній вік пацієнтів з інфекцією як дельта, так і омікрон-штамом коронавірусу склав 53 роки, при цьому супутні захворювання у них були досить частими (приблизно в 19% випадків).
Оцінку наявності зв'язку між виникненням тривалого COVID-19 (клінічним результатом) та періодом розвитку інфекції (періодом зараження) проводили в моделі однофакторної логістичної регресії з коригуванням на стать, індекс маси тіла, супутні захворювання, вік та проходження вакцинації (отримання 1 , 2 або 3 доз вакцини), тобто фактори, пов'язані з ризиком розвитку тривалого COVID-19. Для врахування потенційного ослаблення захисної дії вакцини учасників дослідження розділили на 3 групи залежно від того, скільки часу пройшло між появою інфекції та отриманням останньої дози вакцини: 3 місяці, 3-6 місяців чи більше 6 місяців.
Тривалий COVID-19 виник у 2501 (4,5 % у період превалювання омікрон-штаму) з 56 003 пацієнтів і в 4469 (10,8 % у період превалювання дельта-варіанту) з 41 361 пацієнтів. Враховуючи всі схеми вакцинації, при інфекції, викликаної омікрон-штамом коронавірусу, ймовірність розвитку тривалого COVID-19 була нижчою. Після стратифікації даних з урахуванням вікової групи було отримано аналогічні результати.
Результати цього дослідження вказують на те, що нагляд у галузі охорони здоров'я з використанням додатків для смартфонів дозволяє забезпечити швидке розуміння ситуації на основі точних та відтворюваних висновків. Головною сильною стороною цього дослідження щодо вивчення тривалого COVID-19 був проспективний збір даних про широкий спектр симптомів. Імовірність розвитку тривалого COVID-19 була нижчою (ВШ: 0,24-0,50) при інфекції, спричиненій омікрон-штамом коронавірусу, порівняно з інфекцією, спричиненою дельта-штамом цього вірусу, і залежала від віку та часу з моменту вакцинації. Однак абсолютна кількість випадків розвитку тривалого COVID-19 у конкретний момент часу залежить від амплітуди та форми кривої зараження.
Отримані результати узгоджуються з даними Управління національної статистики Великобританії, згідно з якими кількість випадків розвитку тривалого COVID-19 за фактом збільшилася з 1,3 млн. у січні 2022 року до 1,7 млн. у березні 2022 року, при цьому в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року велика кількість осіб у Великій Британії були заражені омікрон-штамом коронавірусу. Враховуючи пік зараження омікрон-штамом коронавірусу у Великій Британії з виявленням понад 350 000 нових випадків COVID-19, що супроводжується симптомами, на добу (станом на 26 березня 2022 року з урахуванням моделі у додатку ZOE) та беручи до уваги те, що в 4% випадках розвиваються затяжні симптоми, в майбутньому кількість пацієнтів з тривалим COVID-19 неминуче збільшиться.
Lancet
Risk of long COVID associated with delta versus omicron variants of SARS-CoV-2
Michela Antonelli і співавт.
Коментарі (1)