Знання та навички, необхідні для роботи з алергічними захворюваннями, з урахуванням клінічних рекомендацій робочої групи EAACI

У журналі European Journal of Allergy and Clinical Immunology була опублікована заява Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI) з результатами опитування, що дозволяють визначити галузі, в яких необхідне навчання та отримання практичних навичок лікарями, які займаються лікуванням алергічних захворювань на рівні первинної ланки. Крім того, вони дозволили виявити потенційні стратегії для забезпечення більш практичних та економічно ефективних підходів до лікування.

Метою дослідження, проведеного Martha Cabrera та співавт., було вивчення освітніх потреб у галузі алергології серед європейських лікарів. Отримані результати можуть стати основою освітніх програм, спрямованих на підвищення ефективності лікування алергічних захворювань на рівні первинної ланки медико-санітарної допомоги. Для досягнення цілей цього перехресного наглядового дослідження було проведено структуроване онлайн-опитування постачальників послуг первинної медико-санітарної допомоги 8 мовами у 8 європейських країнах у період з вересня 2019 р. по листопад 2019 р.

Була зібрана докладна інформація про демографічні показники, професійну кваліфікацію, тип трудової зайнятості, рівень впевненості у своїй компетентності з питань діагностики та лікування алергічних захворювань, направлення пацієнтів до алерголога та ідеальний метод навчання та оцінки знань. Рівень впевненості у своїй компетентності оцінювали за 5-бальною шкалою Лікерта. Після цього було проведено пошуковий аналіз. Із загальної кількості респондентів (687 учасників), включених до аналізу, 99,3 % було працевлаштовано у Європі.

Близько 70,1% респондентів були жінками. 48% постачальників послуг первинної медико-санітарної допомоги отримали певний обсяг загальних та (або) професійних знань у галузі алергології. Рівень впевненості у своїй компетентності під час роботи з різними аспектами алергічних захворювань відрізнявся залежно від країни. Основною причиною направлення до фахівця була очевидна потреба в обстеженні на високоспеціалізованому рівні (54,3 %), при цьому основною перешкодою до цього було розуміння того, що діагностику та лікування пацієнта можна було виконати і на рівні первинної ланки медико-санітарної допомоги. Приблизно 44,7% та 55,3% учасників віддали перевагу електронному, а не традиційному способу навчання.