Інтраназальні глюкокортикостероїди у лікуванні порушень дихання уві сні у дітей: полегшення симптомів більш ніж у половини пацієнтів

У масштабному спостережному дослідженні за участю 568 дітей, результати якого були опубліковані в журналі International Journal of Otorhinolaryngology, отримані дані, що підтверджують здатність інтраназальних стероїдів полегшувати симптоми обструктивного порушення дихання уві сні у 56% дітей.

Мета дослідження Rowe Katherine Sylvia та співавт. полягала в описі впливу інтраназальних стероїдів (ІНС) на виразність симптомів та потребу в хірургічному втручанні у дітей з порушеннями дихання уві сні. Для вивчення впливу ІНС у 568 включених у дослідження дітей використовувати опитувальник для скринінгу на наявність обструктивного апное сну OSA-5, який містив питання щодо клінічних та хірургічних результатів захворювання.

На початковому візиті середня оцінка OSA-5 становила 7,78 бали при медіані періоду збереження симптомів 9 місяців (діапазон: 2–72 місяці). ІНС пробно призначили 51% пацієнтів, і 56% з них повідомили про зниження симптомів. У групі застосування назальних спреїв з глюкокортикостероїдами середнє значення показника статистично значимо знизилося (з 8,2 до 5,5; p < 0,0001), і ступінь тяжкості симптомів був вищим (p < 0,01), розмір носової раковини - більше (p<0,005), а наявність атопії реєстрували частіше (p<0,01), ніж у групі без пробного застосування препарату.

Частота хірургічних втручань у групі застосування ІНС була статистично значно нижча, ніж у групі без пробного застосування препаратів (38 і 56 %; p < 0,001). Крім того, при вищому ступені тяжкості симптомів тенденція до полегшення симптомів та зниження частоти хірургічних втручань у групі застосування ІНС також ставала більш виразною. Оцінку OSA-5 на початковому рівні можна розглядати як прогностичний фактор частоти хірургічних втручань. Наявність атопії та вік пацієнта не впливали на відповідь на лікування глюкокортикостероїдами у формі назального спрею.