Результати тривалого лікування венозної тромбоемболії

Новини медицини 3 хв 461

Розмір шрифту

Дата публікації: 21/02/2023

Що нового?

Встановлено, що у пацієнтів з венозною тромбоемболією (ВТЕ) застосування едоксабану забезпечує ефективну профілактику рецидиву та розвитку масивних кровотеч, а апіксабан є найкращим антикоагулянтом з точки зору розвитку клінічно значущих кровотеч.

Результати мережевого метааналізу даних приблизно 22 000 пацієнтів вказують на відсутність статистично значущої відмінності за показником частоти рецидиву при застосуванні нових оральних антикоагулянтів (НОАК) порівняно із застосуванням варфарину в стандартних дозах, а також на те, що застосування НОАК пов'язане з нижчим ризиком розвитку кровотечі в осіб із ВТЕ. У тривалій терапії ВТЕ застосовують широкий спектр антикоагулянтів. При цьому дані про те, які з них є найбільш ефективними та безпечними, обмежені. Для заповнення цього пробілу було проведено дослідження.

Було вивчено дані рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), в яких оцінювали безпеку та ефективність застосування антикоагулянтів у дорослих з ВТЕ порівняно з іншими антикоагулянтами або плацебо. У 12 статтях було виявлено описи 13 РКД, які відповідали критеріям відбору. За винятком аспірину, для всіх препаратів визначали зведені відношення ризиків (ВР) та 95% байєсівські довірчі інтервали (БДІ) порівняно із застосуванням варфарину у стандартних дозах. У переліку препаратів, застосування яких можна було порівняти із застосуванням варфарину в стандартних дозах за показником ефективності профілактики рецидивів, перше місце посів едоксабан (ВР: 0,99). За винятком ривароксабану, застосування всіх НОАК було безпечнішим з погляду розвитку кровотеч, ніж застосування варфарину в стандартних дозах.

Що стосується безпеки з точки зору частоти розвитку масивних кровотеч (ВР: 0,07), а також немасивних клінічно значущих кровотеч (НКЗК; ВР: 0,30), перше місце посів апіксабан, який був визнаний безпечнішим порівняно з іншими НОАК. Серед усіх НОАК друге місце з безпеки щодо частоти розвитку масивних кровотеч і НКЗК посіли едоксабан (ВР: 0,44) та дабігатран (ВР: 0,54) відповідно. Застосування НОАК було пов'язане з нижчою частотою розвитку кровотеч. Однак статистично значущої відмінності за показником частоти рецидиву при застосуванні варфарину в стандартних дозах та НОАК не було. Застосування едоксабану забезпечувало ефективну профілактику рецидиву ВТЕ та ризик розвитку масивних кровотеч, при цьому апіксабан забезпечував найбільш ефективний контроль кровотеч.