Зв'язок між розвитком підгострої когнітивної дисфункції та COVID-19 легкого та помірного ступеня тяжкості

Новини медицини 2 хв 347

Розмір шрифту

Дата публікації: 02/11/2021

Що нового?

Вірус SARS-CoV-2 імовірно викликає пошкодження кортико-підкоркових асоціативних шляхів, що призводить до розвитку підгострої когнітивної дисфункції у пацієнтів з коронавірусною інфекцією 2019 року (COVID-19).

У 7 пацієнтів з коронавірусною інфекцією легкого та помірного ступеня тяжкості спостерігався розвиток гострого синдрому когнітивної дисфункції, що вказує на ураження кортико-підкоркових асоціативних шляхів, спричинене вірусом SARS-CoV-2. Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі Frontiers in Neurology, розвиток подібних порушень не можна пояснити виключно гіпоксією та запаленням.

У цьому дослідженні серії випадків представлені дані амбулаторних пацієнтів віком від 18 до 60 років, які перенесли підтверджену інфекцію, викликану вірусом SARS-CoV-2, і у яких спостерігався розвиток підгострої когнітивної дисфункції. Оцінку виконували у пацієнтів з енцефалопатією, що розвинулася як мінімум через 7 днів після появи симптомів з боку дихальної системи.

Була виконана оцінка парних зразків сироватки крові та спинномозкової рідини на наявність антитіл класу IgA та IgG проти вірусу SARS-CoV-2 методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA). Було проведено аналіз на специфічну РНК вірусу SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ПЛР-ЗТ). Була виконана оцінка динаміки вироблення сироваткових та інтратекальних антитіл на основі індексу авидності IgG та аналізу олігоклональних смуг. Також було виконано оцінку виразності когнітивних порушень з використанням тесту «малювання годинника» (CDT), короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) та Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCA).

Медіана періоду від появи перших симптомів коронавірусної інфекції до появи перших порушень з боку нервової системи становила 16 днів. У всіх учасників були головний біль та зміни поведінки. Когнітивні порушення були відзначені в основному за результатами таких тестів, як фонематична швидкість мовлення (при оцінці за шкалою MoCA з медіаною 6 слів за хвилину) та модифікована зорово-просторова конструкція (при оцінці з використанням CDT з медіаною 4 бали). Випадків плеоцитозу спинномозкової рідини відмічено не було. Лише в одного учасника було отримано позитивний результат аналізу спинномозкової рідини на коронавірусну інфекцію.