Фактори ризику розвитку грозової астми у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: результати дослідження

Підвищений вміст імуноглобуліну IgE, специфічного до алергенів пилку, фракції оксиду азоту у повітрі, що видихається, та еозинофілів, а також неконтрольована бронхіальна астма можуть підвищити ризик розвитку грозової астми у осіб з алергічним ринітом.

Згідно з результатами дослідження TAISAR, у пацієнтів, які раніше перенесли грозову астму  та (або) САР, фактори ризику розвитку ГА включали неоптимально контрольовану бронхіальну астму та підвищений вміст імуноглобуліну E (IgE), специфічного до алергенів пилку, еозинофілів і фракції оксиду азоту в повітрі, що видихається.

Метою даного багатоцентрового дослідження було вивчення факторів ризику розвитку ГА та звернення до лікарні в анамнезі у когорті пацієнтів із САР. До дослідження включали осіб, які раніше перенесли ГА та (або) САР (за власними оцінками пацієнта). Для визначення факторів ризику розвитку ГА в анамнезі у пацієнтів з САР дослідники провели визначення числа лейкоцитів, збір клінічних відомостей і результатів спірометрії, а також даних про вміст фракції оксиду азоту в повітрі, що видихається, і концентрації IgE, специфічного до алергенів пилку (RGP-sp).

З 228 учасників із сезонним алергічним ринітом 35 % (80/228) повідомили лише про САР (група I-САР), 37 % (84/228) повідомили про симптоми ГА, але не зверталися до лікарні за медичною допомогою (група НO-ГА), та 28 % (64/228) звернулися за медичною допомогою з приводу ГА (група Б-ГА). Усі учасники у групі Б-ГА повідомили про бронхіальну астму в анамнезі. Відповідно до результатів логістичної регресійної оцінки факторів, пов'язаних з випадками ГА у групах НO-ГА та Б-ГА, нижнє значення об’єму форсованого видиху за одну секунду (ОФВ1) та оцінка за опитувальником для оцінки контролю симптомів бронхіальної астми вище 1,5 були пов'язані з випадками ГА у групі Б-ГА.

Підвищений вміст імуноглобуліну E до RGP-sp, еозинофілів у крові та фракції оксиду азоту у повітрі, що видихається, були значною мірою пов'язані з випадками ГА у пацієнтів в обох групах — Б-ГА та НO-ГА. Згідно з результатами оцінки площі під ROC-кривою, концентрація IgE до RGP-sp >10,1 кЕ/л та значення ОФВ1 до інгаляції бронхолітика на рівні 90 % або нижче були важливими біомаркерами підвищеного ризику розвитку ГА з подальшим зверненням за медичною допомогою (група Б- ГА). Клінічні випробування за участю дорослих пацієнтів із САР можуть допомогти виявити ризик розвитку ГА в анамнезі та таким чином сприяти розробці персоніфікованих терапевтичних рекомендацій.

Отже, лікарі та пацієнти повинні бути обізнані, що грози можуть прискорювати розвиток бронхіальної астми. Більше того, особи, які страждають на бронхіальну астму та алергію на пилок, повинні уникати перебування на вулиці в час і після грози, особливо в сезон пилкування.