Дослідження розкриває ключові предиктори рецидиву алергічного грибкового риносинуситу після операції

Дослідники виявили ключові фактори, що є предикторами рецидиву алергічного грибкового риносинуситу (АГРС) після хірургічного лікування, зробивши значний прорив у цьому напрямку. За даними дослідження, після хірургічного втручання рецидив був зареєстрований у 33,62% пацієнтів із АГРС. Також у дослідженні виявлено тісний зв'язок бронхіальної астми та викривлення носової перегородки з ризиком виникнення рецидиву, хоча важливо розуміти, що сама собою наявність цих факторів не завжди означає необхідність виконання додаткового хірургічного втручання.

АГРС є персистуючим запальним процесом, що вражає слизову оболонку навколоносових пазух, відомий високим ризиком виникнення рецидиву і часто вимагає ревізійного втручання. У цьому одноцентровому ретроспективному когортному дослідженні було вивчено медичні карти пацієнтів з АГРС, прооперованих у ЛОР-відділенні лікарні у період з 2000 по 2020 роки.

Серед 116 пацієнтів, включених у дослідження, близько половини (53%) становили жінки (середній вік – 24,5 року). Вражаючим відкриттям стало те, що приблизно у 33,6% пацієнтів спостерігався рецидив після операції на приносових пазухах, причому у 33,3% цих випадків він виникав протягом шести місяців після виконання початкового втручання.

Найбільш важливі висновки дослідження полягали в наступному:

• Було виявлено, що у коморбідних пацієнтів з бронхіальною астмою ймовірність рецидиву в 3 рази вища (скориговане відношення шансів (СВШ) 3,43; довірчий інтервал (ДІ) 1,35-8,71).
• У пацієнтів з викривленням носової перегородки також у 3 рази частіше після операції знову виникали симптоми: СВШ 3,70 та ДІ 1,14-12,02.
• Дивно, але у хворих із супутніми синусними головними болями ймовірність рецидиву після операції була на 66 % нижчою: СВШ 0,34 та ДІ 0,13–0,86.

Це передове дослідження наголошує на значущості раннього виявлення та лікування АГРС для мінімізації ймовірності рецидиву. Хоча наявність бронхіальної астми та викривлення носової перегородки тісно пов'язані з ризиком виникнення рецидиву, у дослідженні підкреслюється, що в цих випадках не завжди потрібне додаткове хірургічне втручання. Дане дослідження не тільки проливає світло на складну природу АГРС, але також дає цінну інформацію, яка може сприяти вдосконаленню тактики лікування та покращенню результатів лікування пацієнтів, які страждають на дане хронічне захворювання.