Результати опитування про підходи до лікування хронічної кропив'янки у дітей

Згідно з результатами одного дослідження, при лікуванні хронічної кропив'янки у дітей 1,7% респондентів використовували омалізумаб як другу лінію терапії, а 20,7% - як третю лінію терапії. У Європі є обмежені та суперечливі дані про діагностику та лікування хронічної кропив'янки у дітей (віком від 0 до 18 років), незважаючи на те, що це захворювання добре описане у дорослих.

Мета дослідження полягала у вивченні регіональних відмінностей та оцінці того, наскільки лікарі слідують клінічним рекомендаціям Європейської академії алергології та клінічної імунології/Європейського консорціуму з вивчення алергічних захворювань та бронхіальної астми/Європейського дерматологічного форуму/Всесвітньої асоціації алергологів (EAACI/WAO/GA2LEN/EDF). Членам педіатричного підрозділу EAACI надавали доступ до онлайн-опитування, розробленого робочою групою EAACI з хронічної кропив'янки у дітей. Учасникам пропонувалося відповісти на 35 запитань з кількома варіантами відповідей щодо поточних процедур, які використовуються у кожному центрі.

Опитувальник був відправлений 2773 лікарям, проте лише 358 (13,8%) лікарів та 69 різних країн надіслали свої відповіді. Більшість лікарів, які надіслали відповіді, були педіатрами (49,7%) та дитячими алергологами (80%). Порівняно з країнами Північної Європи, у країнах Південної Європи використовували значно більше рутинних діагностичних досліджень (наприклад, дослідження на паразитів, алергологічне дослідження та аутоімунне дослідження).

Більшість респондентів (60,3%) обирали антигістамінні препарати другого покоління як терапію першої лінії, а 64,8% з них підвищували їх дозу як терапію другої лінії. Слід зазначити, що 1,7% респондентів використовували омалізумаб як другу лінію терапії, а 20,7% - як третю лінію терапії. При діагностиці хронічної кропив'янки більшість лікарів (65%) слідують клінічним рекомендаціям EAACI/WAO/GA2LEN/EDF, і лише 7,3% лікарів не слідують.

Деякі лікарі дотримувалися практичного параметра Американської академії алергії, астми та імунології (AAAAI) (1,7%) або національних клінічних рекомендацій (18,4%, переважно лікарі з Північної Європи) відповідно. Клінічні рекомендації EAACI/WAO/GA2LEN/EDF відомі більшості членів педіатричного підрозділу EAACI, хоча багато хто з них не дотримується цих рекомендацій. Необхідність у повторній оцінці, оновленні та стандартизації клінічних рекомендацій з діагностики та лікування хронічної кропив'янки у дітей додатково підтверджується широкою різноманітністю використовуваних методів діагностики та варіантів терапії.