Застосування тапентадола в порівнянні з оксикодоном для знеболювання після лапароскопічної гістеректомії

У дослідженні була показана рівна знеболювальна ефективність тапентадола і оксикодона в перші 24 години після гістеректомії при статистично значуще більш низькій частоті розвитку нудоти. Рандомізоване одноцентрове сліпе дослідження було проведене для оцінки знеболювального ефекту тапентадола і оксикодона після лапароскопічної гістеректомії.

До групи дослідження було включено 86 жінок (які раніше не застосовували опіоїдні препарати, з фізичним статусом 1-3 за шкалою Американського товариства анестезіологів), яким проводили лапароскопічну гістеректомію через доброякісні новоутворення. Учасниці отримували тапентадол для прийому всередину або оксикодон в складі комбінованої знеболювальної терапії. Досліджуваний препарат в лікарській формі з уповільненим вивільненням вводили за годину до втручання і через 12 годин після нього.

Досліджуваний препарат в лікарській формі з негайним вивільненням застосовували в якості екстреного знеболювального засобу. Показники шкали оцінки інтенсивності болю, застосування опіоїдних знеболюючих і викликані опіоїдними препаратами небажані явища оцінювали в перші 24 години після операції. В обох групах показники інтенсивності болю в стані спокою за числовою рейтинговою шкалою (ЧРШ) через годину після операції були однаковими (група застосування тапентадола 4,4, група застосування оксикодона 4,6).

В обох групах показники ЧРШ в спокої і при покашлюванні можна було порівняти протягом 24 годин спостереження. Середня доза препаратів екстреного знеболювання для прийому всередину в групах була порівнянна. У групі застосування тапентадола ймовірність появи нудоти через 2 і 3 години після втручання була статистично значуще нижчою в порівнянні з групою застосування оксикодону. Також пацієнтам з групи тапентадола рідше були потрібні антиеметики. Не було виявлено відмінностей за показниками розвитку головного болю, седації, пригнічення дихання, запаморочення, блювання і свербежу.