EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Порівняння ефективності та безпеки застосування прадефовіру та тенофовіру дизопроксилу фумарату в лікуванні хронічного вірусного гепатиту В

гепатит гепатит
гепатит гепатит

Що нового?

При порівнянні з тенофовіру дизопроксилу фумаратом у пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом застосування прадефовіру характеризувалося високою ефективністю та прийнятним профілем безпеки.

Результати дослідження II фази, опубліковані в журналі Clinical Infectious Diseases, свідчать, що застосування обох препаратів, прадефовіру та тенофовіру дизопроксилу фумарату (ТДФ), супроводжувалося порівнянним зниженням концентрації ДНК вірусу гепатиту В (ВГВ), було безпечним і добре переносилося. У цьому дослідженні вивчали ефективність і безпеку застосування прадефовіру в дозі 30, 45, 60 або 75 мг внутрішньо в порівнянні з застосуванням тенофовіру дизопроксилу фумарату в дозі 300 мг внутрішньо з метою визначення найкращої дози прадефовіру для використання в планованому дослідженні III фази.

До дослідження включали пацієнтів із вірусним гепатитом, які раніше не отримували лікування або вже проходили терапію (яка завершилася більш як за 6 місяців до початку цього дослідження). Загалом рандомізацію та дослідження пройшли 240 пацієнтів (по 48 на групу). Приблизно у 80% пацієнтів було отримано позитивний результат аналізу на капсульний антиген вірусу гепатиту В (HBeAg), при цьому у 10% пацієнтів був присутній цироз печінки. На фоні прийому ТДФ концентрація ДНК ВГВ знизилася до 24-го тижня до 5,12 log10 ОД/мл відносно вихідного рівня, а на фоні прийому прадефовіру в дозі 30, 45, 60 та 75 мг - до 5,40, 5,34, 5, 33 і 5,40 log10 ОД/мл відповідно (див. рисунок 1).

Відсутності HBeAg у визначуваних кількостях досягла велика частка учасників, які отримували прадефовір у дозі 45, 60 та 75 мг (12 %, 6 % та 9 % відповідно), порівняно з учасниками, які отримували ТДФ (3 %). Концентрація фосфатів у сироватці крові була порівнянною у всіх групах, однак у групі прийому ТДФ було відзначено більш виразне підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові порівняно з групами застосування прадефовіру у дозі 30 та 45 мг. Побічні ефекти в більшості випадків були легкого (першого) ступеню тяжкості.

Розвитку будь-яких значних побічних ефектів, пов'язаних із лікуванням, зареєстровано не було. У порівнянні з групою ТДФ у пацієнтів з інших груп частота розвитку побічних ефектів та появи відхилень лабораторних показників від норми була порівнянною. Таким чином, застосування прадефовіру (проліки адефовіру зі спрямованою дією щодо печінки), аналога нуклеозиду/нуклеотиду, є цінним терапевтичним варіантом у рамках лікування хронічного вірусного гепатиту В.

Джерело:

Clinical Infectious Diseases

Стаття:

Pradefovir Treatment in Patients With Chronic Hepatitis B: Week 24 Results From a Multicenter, Double-Blind, Randomized, Noninferiority, Phase 2 Trial

Автори:

Yanhang Gao і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: