Попереднє обстеження стравоходу дозволяє спрогнозувати відповідь на ІПП у пацієнтів із хронічним кашлем

Результати дослідження, опубліковані в журналі The American Journal of Gastroenterology, вказують на те, що дані попереднього обстеження стравоходу є цінними відомостями, що дозволяють виявити осіб з рефлюкс-індукованим кашлем і спрогнозувати відповідь на лікування інгібіторами протонної помпи (ІПП). Дослідники провели дане дослідження для оцінки користі попереднього обстеження стравоходу щодо виявлення осіб з рефлюкс-індукованим кашлем та прогнозування їхньої відповіді на лікування ІПП.

У пацієнтів, які проходили обстеження для встановлення етіології кашлю, було проведено оцінку даних ендоскопічного обстеження, демографічних характеристик та результатів клінічного огляду, даних pH-імпедансометрії та даних манометричного обстеження з високою роздільною здатністю. Були створені моделі множинної та одновимірної регресії з метою виявлення зв'язку між результатами pH-імпедансометрії та манометричного обстеження з високою роздільною здатністю, відповіддю на лікування ІПП, а також клінічними та ендоскопічними характеристиками пацієнтів.

Загалом у дослідження було включено 178 учасників. Слід зазначити, що у 47,2 % (84/178) учасників був присутній ерозивний езофагіт (ступеня C–D) або відзначався аномальний час закислення стравоходу (AET) та (або) була позитивна ймовірність асоціації симптомів з рефлюксом (SAP) / індекс симптомів (SI). Зважаючи на індекс пострефлюксної ковток-індукованої перистальтичної хвилі (PSPW) та середній нічний базальний імпеданс (MNBI), у 75,8% (135/178) учасників були ознаки рефлюксної хвороби.

Слід зазначити, що у 44,9 % (n = 80) учасників у відповідь на прийом ІПП розвивався кашель. З іншого боку, у 55,1 % (n = 98) учасників такої відповіді не спостерігалося. Було виявлено зв'язок між величиною обох показників (MNBI та PSPW) та відповіддю на прийом ІПП. У порівнянні з використанням AET та оцінки ймовірності асоціації симптомів з рефлюксом/індексом симптомів, показники PSPW та MNBI були більш чутливими при прогнозуванні відповіді на прийом ІПП.

Встановлено, що площа під кривими PSPW та MNBI значно більша порівняно з AET. При стратифікації учасників за величиною AET та виключенні учасників з ерозивним езофагітом було виявлено, що аномальні значення показників PSPW та MNBI, зниження перистальтики та наявність грижі стравохідного отвору діафрагми були пов'язані з відповіддю на прийом ІПП у всіх групах.