Тренування на основі технологій віртуальної реальності відкривають значні переваги для пацієнтів із хворобою Паркінсона

Дослідження, опубліковане в журналі The Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation, продемонструвало збільшення повсякденної активності (ПА), довжини кроку, поліпшення якості життя (ЯЖ) та рівноваги у осіб з хворобою Паркінсона (ХП) після тренувань із застосуванням технологій віртуальної реальності (ВР). У даному «парасольковому» огляді раніше опублікованих метааналізів на основі рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) дослідники прагнули оцінити ефективність ВР-тренувань у покращенні рухових навичок, збільшенні ПА та підвищенні якості життя у пацієнтів із ХП.

Для пошуку відповідних метааналізів РКД, присвячених впливу ВР-тренувань на рухові здібності та якість життя у добровольців з ХП, були вивчені такі бази даних, як Scopus, Web of Science, PsychInfo та PubMed. Переоцінку величини ефекту (індекс g Хеджеса) тренувань із застосуванням технологій віртуальної реальності виконували з використанням моделей випадкових ефектів Дер Сімоніана-Лерда. Крім того, були виконані додаткові аналізи для оцінки відмінностей між дослідженнями, визначення інтервалів прогнозування, оцінки можливості наявності систематичної помилки в публікаціях, ретельного вивчення впливу невеликих досліджень та з'ясування того, чи перевищують результати досліджень, що підтверджують ефективність, ті, які можна було б очікувати випадково.

В результаті цих аналізів було використано критерії Робочої групи з розробки, оцінки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE) для оцінки якості даних для кожного результату. У результаті було включено 4 метааналізи, що включають 8 різних результатів. Було виконано перерахунок величини ефекту, і об'єднані результати показали, що ВР-тренування дозволяють значно покращити базові здібності до утримання рівноваги, помірно покращити загальну можливість збереження рівноваги та помірно збільшити довжину кроку у пацієнтів із ХП.

Що стосується ПА та ЯЖ, сукупна величина ефекту показала, що ВР-тренування у пацієнтів з ХП дозволяють помірно покращити і те, й інше. Тим не менш, не було виявлено клінічно значущих доказів покращення ходи, рухових функцій та швидкості ходьби під час тренувань з використанням технологій віртуальної реальності. Відповідно до критеріїв GRADE, методологічна якість оцінених метааналізів знаходилася в діапазоні від низького до середнього (AMSTAR2), а якість представлених у них даних, як правило, була від середньої до дуже низької. Слід зазначити, що у включених метааналізах описані дві небажані реакції.

Було виявлено позитивний зв'язок між ВР-тренуваннями та покращенням здатності зберігати рівновагу, збільшенням довжини кроку, підвищенням ПА та ЯЖ серед пацієнтів з ХП. Слід зазначити, що ВР-тренування особливо сильно позитивно вплинули на рівновагу, що підтверджується двома з восьми результатів, пов'язаних зі здатністю зберігати рівновагу, і демонструє значну величину ефекту. Ці результати були підтверджені даними середньої та дуже низької якості, занижуючи потенціал ВР-тренувань як повноцінного підходу до реабілітації для пацієнтів з ХП.