Ефективність та безпека застосування вонопразану та езомепразолу при ГЕРХ

У рандомізованому клінічному дослідженні II фази встановлено еквівалентну ефективність та безпеку вонопразану та езомепразолу при ГЕРХ. У дослідженні Jan Tack та співавт. порівнювали ефективність калій-конкурентного блокатора кислот та інгібітора протонної помпи (ІПП) з точки зору профілактики симптомів печії у пацієнтів з ГЕРХ з частковою відповіддю на чотиритижневий курс терапії езомепразолом.

У дослідженні взяли участь 256 пацієнтів (середній вік – 52,6 року; частка жінок – 59,4 %) із симптомами ГЕРХ та частковою відповіддю на застосування езомепразолу в терапевтичній дозі, яких рандомізували до групи застосування вонопразану у дозі 20 мг (n = 85) та 40 мг (n = 85) один раз на добу або до групи застосування езомепразолу в дозі 40 мг 1 раз на добу (n = 86). Статистично значущих відмінностей між групами за середньою часткою доби без печії виявлено не було (див. таблицю 1).

При збільшенні дози вонопразану з 20 мг до 40 мг спостерігалося пропорційне підвищення рівня експозиції (середня Cmax = 23,3 нг/мл та 47,1 нг/мл відповідно). Випадків зі смертельними наслідками не зареєстровано. Більшість небажаних явищ, що розвинулися під час лікування, були легкого ступеня тяжкості. Вонопразан добре переносився і клінічно значущих відмінностей між групами лікування з точки зору безпеки та ефективності не виявлено.