Рандомізоване багатоцентрове дослідження з подвійним засліпленням та контролем фізіологічним розчином було проведене з метою оцінити терапевтичні ефекти однократного введення РАБ в уражені суглоби при спостереженні пацієнтів до 3 років. Це дослідження було продовженням попереднього рандомізованого дослідження, яке підтвердило переваги нового методу в перший рік лікування. 

Учасниками були 46 пацієнтів з діагнозом остеоартриту колінних суглобів на стадії 2 або 3 за Келгрен-Лоуренсом. Пацієнтів рандомізували в дві групи: а) одна ін’єкція фізіологічного розчину (n = 15),  б) одна ін’єкція БАР під контролем ультразвуку (n = 31). Через 1 рік пацієнтам контрольної групи дозволялося перейти в групу б). Через 24 та 36 місяців пацієнти проходити повторне обстеження з оцінюванням наступних показників: а) Коротка форма опитувальника стану здоров’я з 36 питань (SF-36); б) візуальна аналогова шкала болю (ВАШ); в) шкала ушкодження колінного суглоба та наслідків остеоартриту (KOOS); г) терапевтична відповідь за ревматологічними критеріями Міжнародного товариства дослідження остеоартриту (OMERACT-OARSI); д) Індекс Лікерта Західного Онтаріо та університету МакМастер (WOMAC LK 3.1).       

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) проводилася з використанням МРТ-індексу остеоартриту колінного суглоба (MOAKS) до початку терапії та через 24 місяці. Рентгенівські знімки аналізували за критеріями Келгрена-Лоуренса до початку терапії і щороку впродовж періоду спостереження.

В групі БАР спостерігали покращення оцінок болю за WOMAC, KOOS та ВАШ через 1 рік та 3 роки, як відображено в таблиці:  

Дані представлені у вигляді середнього ± стандартне відхилення.

З 12 по 36-й місяць оцінки болю за ВАШ суттєво знизилися. Всі учасники контрольної групи, яким уводили фізіологічний розчин, погодилися перейти до групи РАБ. Порівняно з початковими їхні фінальні оцінки покращилися. Проте не відзначалося суттєвого покращення в порівнянні з точкою переходу в дослідну групу.   

Слід зазначити, що у 28,6% пацієнтів (4/14) з перехідної групи та у 26,9% (7/26) пацієнтів групи РАБ лікування було визнане неефективним, оскільки у них застосовували додаткові ін’єкційні терапії або хірургічні втручання між 12-м та 36-м місяцями спостереження. Результати за MOAKS не мали суттєвих відмінностей.  

У пацієнтів з кращим станом хряща відзначалися кращі клінічні наслідки щодо полегшення болю. У пацієнтів, які первинно мали втрату хряща, клінічні результати були гіршими. Таким чином, ін’єкції РАБ є безпечними та суттєво полегшують біль у пацієнтів з остеоартритом колінних суглобів.