Ретроспективне дослідження типу випадок-контроль було проведене з метою вивчення незалежних предикторів синдрому короткої кишки у пацієнтів з хворобою Крона для розробки оптимальної стратегії ведення та зниження потреби в хірургічному лікуванні.

Аналізували дані дорослих пацієнтів (старше 18 років), які відвідували лікарню з діагнозами хвороби Крона або синдрому короткої кишки в проміжку між 2012 та 2019 роками. Загалом 410 пацієнтів з хворобою Крона включили в аналіз, з них 41 з синдромом короткої кишки. Кожного з 41 пацієнтів порівнювали з дев’ятьма пацієнтами контрольної групи. У пацієнтів, які страждали від синдрому короткої кишки, відзначено суттєво вищу частоту резекцій товстої кишки порівняно з контрольною групою. Медіана часу до першого хірургічного втручання не відрізнялася порівняно з контрольною групою, що відображено в таблиці:

Підвищена потреба в парентеральній підтримці відзначалася серед пацієнтів з синдромом короткої кишки після формування кінцевої єюностоми порівняно з тими пацієнтами, у яких розвинувся здухвинно-товстокишечний або здухвинно-клубовий синдром короткої кишки (70,6% проти 25% та 0% відповідно). Тип перебігу хвороби Крона В1 за монреальською класифікацією, а також застосування будесоніда асоційовані зі зниженим ризиком розвитку синдрому короткої кишки. Натомість внутрішньовенне застосування кортикостероїдів підвищує ризик. Подальші дослідження слід провести, щоб оцінити, чи може стати терапія біологічними препаратами альтернативою кортикостероїдам для зменшення ризику синдрому короткої кишки.