Хлопчик 10 років поступив до клініки зі скаргою на біль у коліні від помірного до сильного ступеня вираженості, що виник під час гри у футбол. Хлопчик був спортсменом та брав активну участь у різних спортивних іграх, включаючи баскетбол, змагання з бігу, метання списа тощо.
Найбільш імовірними діагнозами, заснованими на клінічній картині, були б:
Стресові переломи є одним із найбільш поширених видів спортивних травм. Вони часто супроводжуються локалізованим болем у кістці або окісті, особливо під час фізичного навантаження або гри. Стресові переломи можуть виникати при різних видах діяльності та фізичного навантаження, особливо під час ходьби, стрибків та при повторюваних рухах, що супроводжуються напругою. Однак вони рідко трапляються при таких видах спорту, як хокей, гольф, плавання, фехтування та софтбол. На атлетичні дисципліни, а саме легку атлетику, доводиться 50 % усіх стресових переломів у чоловіків та 64 % стресових переломів у жінок. Переломи надколінка становлять приблизно 1 % від усіх стресових переломів, що вказує на їхню малу поширеність. Рекомендації з лікування цих переломів включають хірургічний або консервативний підходи.
Стресові переломи є одним із найбільш поширених видів спортивних травм.
В останні півтора місяця він відчував помірний біль у коліні. Батьки звернулися до клініки у зв'язку з поступовим посиленням болю. Під час первинного огляду ознак зовнішньої травми або кровотечі виявлено не було.
Ознак слабкості зв'язок та суглобового випоту виявлено не було. Діапазон рухів у суглобах був збережений. Однак спостерігалася невелика скутість на рівні проксимального відділу лівого надколінка. Рентгенограма показала поперечний перелом проксимального відділу лівого надколінка, на підставі чого був припущений діагноз поперечного стресового перелому проксимального відділу лівого надколінка. Стегново-великогомілковий кут становив 174° зліва та 176° справа. Рентгенографічна конгруентність суглобових поверхонь стегново-надколінкового зчленування практично не була змінена.
Спочатку була зроблена спроба консервативного лікування протягом декількох місяців, під час яких хлопчика просили не займатися спортом. Однак консервативний підхід виявився неуспішним, оскільки біль повністю не зник, у зв'язку з чим хлопчика госпіталізовано до ортопедичного відділення лікарні. Після рентгенографічного підтвердження діагнозу незрощення поперечного стресового перелому проксимального відділу надколінка було виконано хірургічне втручання. Операція включала розсічення передньої поздовжньої зв'язки на 2 см над верхньою частиною надколінка, остеоперфорацію кісткових уламків та внутрішню фіксацію з використанням гвинтів Acutrak Mini. Під час огляду через три місяці після операції біль у колінному суглобі повністю зник, пацієнт повернувся до звичайного режиму заняття спортом та повсякденної активності.
Стресові переломи в дорослих спортсменів зазвичай локалізуються в області великогомілкової кістки, кісток передплесна та плесна, стегнової кістки, малогомілкової кістки, кісток таза, сесамоподібних кісток та хребта. Найпоширенішими місцями стресових переломів у дітей є великогомілкова кістка, малогомілкова кістка, стегнова кістка, променева кістка, кістки плесна та плечова кістка. Фактори ризику стресових переломів перераховані в таблиці 1. Стресові переломи надколінка трапляються порівняно рідко. У цьому випадку в пацієнта стався перелом в області проксимальної третини надколінка.
Відомо про стресові переломи надколінка у футболістів, баскетболістів та бігунів. У цьому випадку розвитку стресового поперечного перелому надколінка могло сприяти багаторазове підвищення сили протидії стегново-надколінкового з'єднання під час занять кендо, а також бігу на короткі дистанції.
Також відомо про ефективність таких методів хірургічної корекції стресових переломів, як внутрішня фіксація з використанням стягувальних петель, канюльованих гвинтів, кюретажу, пересадки кістки або остеоперфорації.
У цьому випадку поперечний стресовий перелом проксимального відділу надколінка міг виникнути внаслідок багаторазового згинального руху в лівому колінному суглобі на 90° під час бігу на короткі дистанції. У разі незрощення поперечного стресового перелому внутрішня фіксація з використанням гвинтів Acutrak дає добрі результати.
1. Sanderlin BW, Raspa RF, et al. Common Stress Fractures. Am Fam Physician. 2003 Oct 15;68 (8): 1527-1532.
2. Sayum Filho J, Lenza M, Teixeira de Carvalho R, et al. Interventions for treating fractures of the patella in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2015 Feb 27;2:CD009651.
3. Atsumi S, Arai Y, Kato K, Nishimura A, et al. Transverse Stress Fracture of the Proximal Patella: A Case Report. Medicine (Baltimore). 2016 Feb; 95 (6): e2649.
Medicine (Baltimore). 2016 Feb; 95(6): e2649
Transverse Stress Fracture of the Proximal Patella
Satoru Atsumi et al.
Коментарі (1)