Пацієнти із хронічною люмбалгією можуть страждати від порушень сну. Для нормального функціонування організму необхідно забезпечити належну гігієну сну. Порушення сну спричиняють психологічні та фізіологічні зміни в організмі, що в довгостроковій перспективі може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, таких як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця (ІХС) та ожиріння. Люмбалгію визначають як біль в області нижче 12-го ребра та вище сідничних складок ззаду, який у деяких випадках може віддавати в ногу. Хронічною називають люмбалгію тривалістю понад три місяці. У понад 90 % випадків люмбалгії причини захворювання залишаються невстановленими (неспецифічна люмбалгія), в інших 10 % випадків розвиток люмбалгії зумовлений певною патологічною причиною. На люмбалгію страждають приблизно 20 % дорослих людей, у будь-який період їхнього життя.

За оцінками, частота розвитку люмбалгії у популяції протягом життя становить приблизно 80 %. Робота, пов'язана з фізичним навантаженням, наприклад, підняттям важких речей, вібрація всього тіла, погана постава, нахили вперед і деякі психосоціальні фактори можуть посилювати інтенсивність люмбалгії. Люмбалгія істотно впливає на якість життя, пов'язану з роботою, та призводить до загального обмеження життєдіяльності та депресії. Останніми роками зросла частка пацієнтів із люмбалгією, та з порушеннями сну. Згідно з даними літератури, відсутність повноцінного сну знижує психічну здатність терпіти біль. У кількох дослідженнях було зроблено припущення про те, що поліпшення якості сну може краще забезпечити зниження інтенсивності болю. У пацієнтів із хронічною люмбалгією спостерігали хвилі пробудження на електроенцефалограмі під час сну, і при пробудженні пацієнт не відчуває себе відпочившим. Люмбалгія може призвести до структурних та функціональних змін у периферичній та центральній нервових системах, які, як відомо, впливають на якість сну та інтенсивність болю. Досі існує нагальна потреба у вивченні різних важливих характеристик хронічної люмбалгії та порушень сну.

Обґрунтування актуальності дослідження. Незалежно від числа вже проведених досліджень, у яких вказується на наявність взаємозв'язку між люмбалгією та порушеннями сну, усе ще відсутні переконливі докази такого взаємозв'язку.

Мета. Цілі проведення цього дослідження:

• оцінка частоти розвитку порушень сну в пацієнтів із люмбалгією;
• вивчення взаємозв'язку між порушеннями функціонування та порушеннями сну за повідомленнями пацієнтів із хронічною люмбалгією.

Кінцеві точки дослідження:

• Вираженість порушень сну, яку оцінювали за індексом вираженості безсоння (ISI), куди включені сім питань, спрямованих на оцінку якості сну, зокрема безперервність сну, процес засинання, ступінь задоволення поточним характером сну, вплив порушень сну на повсякденне функціонування, стурбованість порушеннями сну та сприйняття іншими людьми порушень сну з точки зору їхнього впливу на якість життя. Оцінку ISI виконували за 5-бальною шкалою Лікерта, присвоюючи кожному фактору значення від 0 до 4 балів. Загальний результат таким чином може скласти 0–28 балів, де 0–7 балів — відповідає відсутності клінічно значущих ознак безсоння; 8–14 балів — вираженості безсоння нижче порогового значення; 15–21 — безсонню середньої інтенсивності; 22–28 — вираженому безсонню.
• Оцінку функціональних порушень життєдіяльності виконували за допомогою опитувальника Роланда—Морріса з оцінки порушення життєдіяльності (RMDQ), який містив 24 питання. Максимальний загальний результат міг скласти 24 бали. Результат нижче 15 балів свідчить про незначні порушення життєдіяльності, а результат вище 15 балів — про значні порушення життєдіяльності.

Результати дослідження:

• Середня оцінка функціональних порушень життєдіяльності склала 13,66 ± 2,44 балів. Порушення сну були виявлені у 84 пацієнтів (у 78 пацієнтів вираженість безсоння була нижчою за порогове значення, у 6 пацієнтів було безсоння з клінічними ознаками середньої інтенсивності).
• Виявлено наявність позитивної проміжної кореляції між функціональним порушенням життєдіяльності та порушеннями сну. Кореляція характеризувалася помірним, але лінійним ростом, що свідчить про існування значного взаємозв'язку між порушеннями сну та функціональним порушенням життєдіяльності в пацієнтів із хронічною люмбалгією.
  

Результати цього дослідження свідчать про статистично значуще підвищення частоти порушень сну в пацієнтів із хронічною люмбалгією. Крім того, за результатами дослідження виявлено пряму кореляцію між функціональним порушенням життєдіяльності та порушеннями сну.

Встановлено, що в 70 % пацієнтів хронічна люмбалгія мала неспецифічний характер, а в 33 % пацієнтів була спричинена ушкодженнями міжхребцевого диска. Результати цього дослідження не узгоджуються з результатами попередніх досліджень. Суперечливі результати дослідження можуть бути обумовлені розміром вибірки, більшою часткою жінок у складі учасників, та старшим середнім віком. Частота порушень сну, визначена в цьому дослідженні, була нижчою, ніж зазначено в попередньому дослідженні, що переважно пов'язано з молодшим середнім віком, відмінностями в гендерному складі учасників та використанням різних інструментів оцінки результатів.

Середній індекс ISI, отриманий у цьому дослідженні, становив 8,89, що є зіставним з отриманими раніше значеннями. Результати попереднього дослідження вказували на наявність незначного взаємозв'язку між порушеннями сну та хронічною люмбалгією, тоді як у межах цього дослідження були отримані дані про існування статистично значущої прямої кореляції. У раніше проведеному дослідженні оцінку вираженості порушень сну проводили за допомогою Піттсбурзького індексу якості сну (PSQI), а в цьому дослідженні для оцінки використовували індекс вираженості безсоння (ISI). Загальні результати свідчать про наявність стійкого зв'язку між показниками RMDQ та ISI у пацієнтів із хронічною люмбалгією, проте можуть існувати й інші фактори, що впливають на вираженість порушень сну. Отже, для оцінки інших причин та факторів, що впливають на розвиток порушень сну в пацієнтів із хронічною люмбалгією, необхідно подальше проведення досліджень з вивченням ширшої вибірки.