EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Оцінка довгострокової безпеки та переносимості лікування ептінезумабом хронічної мігрені в дослідженні III фази

Оцінка довгострокової безпеки та переносимості  лікування ептінезумабом  хронічної мігрені в дослідженні III фази Оцінка довгострокової безпеки та переносимості  лікування ептінезумабом  хронічної мігрені в дослідженні III фази
Оцінка довгострокової безпеки та переносимості  лікування ептінезумабом  хронічної мігрені в дослідженні III фази Оцінка довгострокової безпеки та переносимості  лікування ептінезумабом  хронічної мігрені в дослідженні III фази

Мігрень - хронічне неврологічне захворювання, яке є основною причиною тривалої непрацездатності та створює величезне навантаження на систему охорони здоров'я.

Дивитися все

Гловні тези

У пацієнтів з хронічною мігренню введення ептінезумаба внутрішньовенно в дозі 300 мг привело до швидкого і стійкого зниження ступеня тяжкості мігрені на тлі обмеженої довгострокової імуногенності, поліпшення якості життя і сприятливого профілю безпеки протягом 2 років.

Передумови до проведення дослідження

Мігрень - хронічне неврологічне захворювання, яке є основною причиною тривалої непрацездатності та створює величезне навантаження на систему охорони здоров'я. Згідно з оцінками, профілактична терапія мігрені показана близько 40% пацієнтів, які страждають на мігрень, при цьому багато пацієнтів, які отримують профілактичне лікування, припиняють його через недостатню ефективність і внаслідок розвитку пов'язаних з ним небажаних явищ. Крім того, через тривалий характер мігрені пацієнти можуть використовувати профілактичну терапію протягом багатьох років, ігноруючи питання переносимості і безпеки ефективної тривалої профілактичної терапії мігрені.

Ептінезумаб, гуманізоване моноклональне антитіло, недавно був схвалений в США для застосування в якості профілактичної терапії мігрені у дорослих. Ептінезумаб інактивує пептид, який кодується геном кальцитоніну (CGRP) таграє важливу роль в розвитку мігрені. В ході подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень за участю пацієнтів, що страждають на хронічну і епізодичну мігрень, було встановлено, що цей препарат, що інгібує активність CGRP, добре переноситься при застосуванні у всіх дозах. На тлі терапії не було виявлено очевидних тенденцій щодо ступеня тяжкості, характеру і частоти розвитку небажаних явищ, що виникли в ході лікування (НЯВХЛ).


ОБГРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Наявні дані попередніх досліджень містять недостатньо відомостей про вивчення довгострокової ефективності та безпеки застосування ептінезумабу у осіб з хронічною мігренню, в зв'язку з чим було проведено це відкрите дослідження III фази (PREVAIL).


МЕТА

Мета цього аналізу полягала в оцінці імуногенності, довгострокової безпеки та впливу на результати з суб'єктивною оцінкою учасниками після багаторазового застосування ептінезумабу у дорослих осіб, які страждають на хронічну мігрень.

Методологія

Кінцеві точки дослідження

  • Основною кінцевою точкою була оцінка безпеки, імуногенності і результатів з суб'єктивною оцінкою пацієнтами (PRO), таких як загальне враження пацієнта про зміну свого стану (PGIC), показники по опитувальником для оцінки втрати працездатності при мігрені (MIDAS), результати тесту з оцінки впливу головного болю з 6 пунктів (HIT-6) і пов'язаний з мігренню найбільш неприємний симптом (MBS), вказаний пацієнтом.

Результати

Результати

Вихідний рівень: статистично значущих відмінностей між групами не виявлено.

Кінцеві точки дослідження

  • Протягом двох років найбільш частими НЯВХЛ були синусит (7,8%), головний біль (5,5%), ринофарингіт (14,1%), бронхіт (5,5%), інфекція верхніх дихальних шляхів (7,8% ) і грип (6,3%).
  • Частота дострокового припинення участі в дослідженні через розвиток побічних ефектів склала 6,3%, у тому числі три пацієнти з реакцією гіперчутливості на інфузію.
  • До 24-го тижня кількість антитіл до ептінезумабу досягла максимального значення, а до 104-го тижня знизилася до невизначуваного рівня, незважаючи на продовження терапії.
  • При початковій оцінці (на 4-му тижні) було відзначено поліпшення результатів з суб'єктивною оцінкою пацієнтами, що збереглося до 104-го тижня (рисунок 2).


Висновок

У осіб, що страждають на хронічну мігрень, при застосуванні ептінезумаба як профілактичної терапії відзначали хорошу довгострокову переносимість і безпеку препарату в дозі 300 мг 1 раз на 12 тижнів (до 8 доз). Протягом першого року дослідження у 79 учасників (61,7%) спостерігалося ≥1 НЯВХЛ, тоді як протягом всіх 2 років у 91 учасників (71,1%) спостерігалося ≥1 НЯВХЛ, що вказує на відсутність кумулятивного впливу на кінцеві точки безпеки. Більшість НЯВХЛ були середнього або легкого ступеня тяжкості. Частота розвитку серйозних НЯВХЛ і небажаних явищ, пов'язаних із застосуванням досліджуваного препарату, була низькою.

Частота тимчасового або повного припинення застосування ептінезумаба через розвиток небажаних явищ, була низькою. Результати відповідали даним, отриманим в ході попередніх подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних досліджень. Антитіла до препарату були виявлені у кількох пацієнтів (18%). Частота розвитку антитіл до препарату була максимальною (17,5%) на 24-му тижні. Було встановлено, що, незважаючи на терапію, яка тривала, рівень антитіл знизився до 5,3% і 0% до кінця 48-го тижня (основний етап дослідження) і 104-го тижня (закінчення аналізу) відповідно. Ці результати відповідали даним, отриманим в дослідженнях III фази PROMISE, де частота вироблення антитіл до препарату при застосуванні в дозі 300 мг збільшувалася до 17-17,5% до 24-го тижня. Тільки у 9 з 128 пацієнтів (7%) були виявлені нейтралізуючі антитіла. Таким чином, не було отримано підтвердження впливу вироблених антитіл до препарату, включаючи нейтралізуючі антитіла, на профіль безпеки ептінезумаба.

Після застосування ептінезумаба в початковій дозі відзначалися виразні поліпшення результатів з суб'єктивною оцінкою пацієнтами, які зберігалися або посилювалися після введення кожної наступної дози. Наприклад, на 12-му тижні було зареєстровано статистично значуще зниження середньої загальної оцінки MIDAS, що більш ніж в 2 рази перевищує поріг, встановлений Американською асоціацією з лікування головного болю, яке зберігалося до 104-го тижня. Подібні зміни відзначалися за показниками MBS, вказаного пацієнтом, і PGIC. При цьому у близько 60% учасників було зареєстровано значне або дуже значне поліпшення за обома показниками на 4-му тижні і у близько 80% учасників - поліпшення (значне або дуже значне) на 48-му тижні.

Статистично значуще поліпшення показника PRO дає перспективну клінічну перевагу, враховуючи значний негативний вплив на життєдіяльність і втрату працездатності, пов'язану з мігренню. У міжнародному дослідженні тягаря мігрені II (IBMS-II) у близько 85% учасників з хронічною мігренню вихідні значення MIDAS свідчили про важку інвалідизацію. За результатами оцінки хронічної мігрені і епідеміології (CaMEO) вихідне середнє значення показників MIDAS у пацієнтів з хронічною мігренню склало 60,5. Бажаним результатом будь-якої терапії мігрені є поліпшення якості життя.

В ході цього дослідження відзначали високу прихильність пацієнтів до терапії. Близько 92% учасників завершили 1-й рік терапії, і 79% учасників - обидва року. Це свідчило про статистично значуще підвищення ефективності в порівнянні зі стандартними препаратами для прийому всередину, прихильність до лікування якими перебувала в діапазоні 25-76%. За результатами ретроспективного аналізу середній час до припинення профілактичної терапії для прийому всередину склав 1-3 місяці. Найбільш поширеними причинами припинення профілактичної терапії були розвиток побічних ефектів (34-53%) і передбачувана недостатня ефективність (39-48%). Тільки 6,3% учасників (n = 8) достроково припинили лікування через розвиток НЯВХЛ.

Збільшення тривалості дослідження дозволило оцінити переносимість і безпеку багаторазового введення ептінезумаба для зниження інтенсивності хронічної мігрені. Крім того, в ході клінічних досліджень дозу 300 мг використовували для представлення даних про максимальний рівень дози. Міжнародна асоціація з вивчення головного болю визнає всі включені в це дослідження показники PRO, за винятком вказаного пацієнтом MBS, як ефективних інструментів оцінки задоволеності учасників і результатів, пов'язаних з головним болем. На сьогоднішній день це найтриваліше відкрите клінічне дослідження застосування ептінезумаба у осіб з хронічною мігренню. Результати оцінки PRO в цьому дослідженні підтверджують результати, отримані в опорному дослідженні PROMISE-2, і поглиблюють розуміння довгострокової безпеки та переносимості терапії ептінезумабом при лікуванні хронічної мігрені. 

Обмеження

  • Відсутність плацебо контролю обмежує надійність результатів аналізу внутрішньої валідації і клінічної значущості, оскільки в дослідженнях профілактичної терапії мігрені може спостерігатися стійка відповідь на плацебо.

Клінічний висновок

У дорослих з хронічною мігренню ептінезумаб як профілактична терапія має перспективний профіль довгострокової безпеки та переносимості.

Джерело:

BMC Neurology

Стаття:

Long-term safety and tolerability of eptinezumab in patients with chronic migraine: a 2-year, open-label, phase 3 trial

Автори:

David Kudrow і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: