Фактичне харчування як показник формування преморбідного фону у першому триместрі вагітності

Реферати 3 хв 504

Розмір шрифту

Дата публікації: 18/09/2021

Метою цього аналізу було дослідження фактичного харчування у вагітних жінок у 1-му триместрі як основи розробки персоніфікованого підхода до ведення вагітності.

Дивитися все

Гловні тези

Детальні відомості про рівні забезпеченості організму жінки поживними речовинами у першому триместрі здатні створити умови для розробки персоналізованого режиму харчування для більш сприятливих результатів.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Під час дослідження фактичного харчування під час вагітності проводили аналіз частоти споживання їжі за допомогою вагового методу. На основі даних, отриманих за період, що дорівнює одному тижню, було проведено розрахунок середньодобових показників. Загалом було вивчено анкетні дані 417 жінок.

За допомогою програми «Індивідуальна дієта» було складено характеристику раціону харчування з виявленням дефіциту мінералів та вітамінів, які є найважливішими для репродуктивної системи. Для кількісного аналізу результатів використали методи описової статистики.

Результати

Енергетична цінність добового раціону вагітних жінок у середньому склала 2294,3 ± 487,21 ккал, що знаходиться в рамках нормального діапазону (2070,0–3507,5 ккал/добу), при цьому профіцит спостерігався майже у третини респонденток (28,3 % , n = 118). При аналізі раціону вагітних з'ясувалося, що у більшості є дефіцит мікроелементів, макроелементів і вітамінів, найважливіших для репродуктивної системи. У середньому вагітні споживали з продуктами харчування 155,0±0,52 мкг/добу фолієвої кислоти, але жодна з жінок не отримувала фолієву кислоту в кількості, достатньому для профілактики вроджених вад розвитку плода.

Середній рівень споживання йоду з їжею становив 70 мкг/добу. Таким чином, враховуючи рекомендації для вагітних жінок, дефіцитний вміст йоду в раціоні спостерігався у 90% респонденток. Достатню кількість йодовмісних продуктів споживали лише 5 жінок (1,2%). Було виявлено, що вагітні споживали близько 5,9 ± 2,10 мг на добу цинку, але в жодної жінки не було зареєстровано рекомендований рівень споживання 12,5 мг на добу.

Дефіцит заліза був зареєстрований у 289 респонденток (69%). Згідно з результатами анкетування, більше половини опитаних жінок (64,5%, n = 269) споживали недостатню кількість селену. Дефіцит кальцію був зареєстрований у половини вагітних (50%, n=210). Тільки кожна десята жінка (10 %, n = 48) споживала достатню кількість продуктів, що містять кальцій. Недостатнє споживання магнію з продуктами харчування зустрічалося рідко і його дефіцит виявили лише у третини респонденток (32 %, n = 135).

Висновок

Отримані дані свідчать про необхідність вивчення індивідуального рівня поживних речовин і вітамінів, що фактично споживаються. Це може стати основою персоналізованого підбору препаратів та ефективного визначення доз мікроелементів.