Користь застосування іригаційного розчину, збагаченого воднем, у пацієнтів із хронічним ринітом

Реферати 3 хв 399

Розмір шрифту

Дата публікації: 06/09/2022

Метою рандомізованого подвійного сліпого клінічного дослідження було визначення користі іригації розчином, збагаченим воднем (РЗВ), як протизапальної терапії при хронічному риніті та його порівняльна оцінка зі зрошенням сольовим розчином.

Дивитися все

Гловні тези

За наявними даними, назальна іригація розчином, збагаченим воднем забезпечує більш ефективне полегшення клінічних симптомів хронічного риніту, ніж зрошення сольовим розчином, у тому числі у пацієнтів з алергічним ринітом.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

У рамках дослідження 120 пацієнтів віком 18–65 років з хронічним ринітом рандомізували у дві групи: у групу проведення іригації РЗВ (група РЗВ) або контрольну групу зрошення сольовим розчином (група застосування СР). Для оцінки в підгрупах виділили 54 учасники з позитивною реакцією на алергени, 29 з яких проводили іригацію РЗВ (група ПРА-РЗВ), а 25 - зрошення СР (ПРА-СР).

Основним обсерваційним показником у дослідженні була сумарна оцінка назальних симптомів. Крім того, в обох групах оцінювали рівні концентрації оксиду азоту в повітрі, що видихається, еозинофільного катіонного білка, регуляторних T-лімфоцитів і регуляторних B-лімфоцитів. Оцінку пацієнтів з алергічним ринітом та неалергічним ринітом проводили з урахуванням позитивної проби на специфічний імуноглобулін E (IgE) у сироватці крові.

Результати

Після проведення лікування було відзначено статистично значуще зниження сумарної оцінки назальних симптомів та рівня еозинофільного катіонного білка в обох групах, при цьому у пацієнтів у групі застосування РЗВ значення були значно нижчими порівняно з пацієнтами у групі застосування СР. Статистично значущих відмінностей між групами щодо рівнів регуляторних T-лімфоцитів та регуляторних B-лімфоцитів виявлено не було. Істотних відмінностей щодо інших запальних біомаркерів також не спостерігалося.

Згідно з результатами оцінки у підгрупах, зниження сумарної оцінки назальних симптомів у групі ПРА-РЗВ порівняно з групою ПРА-СР було більш виразним. Рівні еозинофільного катіонного білка в підгрупі пацієнтів з неалергічним ринітом були статистично значуще нижчими, ніж у групі застосування СР. Протягом усього курсу лікування жоден пацієнт не відчував побічних ефектів.

Висновок

З урахуванням ефективності та профілю безпеки розчину, збагаченого воднем, його можна використовувати у лікуванні пацієнтів із хронічним ринітом, у тому числі з алергічним ринітом.