Змінити пароль!
Скинути пароль!
Було проведено дослідження порушень традиційної доказової терапії гострого тяжкого виразкового коліту під час ранньої фази пандемії нової коронавірусної хвороби (COVID-19), впливу на наслідки перебігу хвороби, та будь-якого зв'язку між перенесеною інфекцією SARS - CoV-2 та серйозними клінічними наслідками.
Пандемія нової коронавірусної інфекції
внесла зміни у практику колоректальних хірургів та гастроентерологів щодо
лікування гострого тяжкого виразкового коліту. Однак зміни базувалися на
порівнянних результатах в «історичній» когорті. Незважаючи на розповсюджене використання
підвищених доз кортикостероїдів та біологічних препаратів, нових кількість випадків
коронавірусу протягом трьох місяців була незначною і не була пов'язана з
несприятливими наслідками перебігу коронавірусної хвороби.
Було проведено дослідження порушень традиційної доказової терапії гострого
тяжкого виразкового коліту під час ранньої фази пандемії нової коронавірусної хвороби
(COVID-19), впливу на наслідки перебігу хвороби, та будь-якого зв'язку між
перенесеною інфекцією SARS
- CoV-2 та серйозними клінічними наслідками.
У це багатоцентрове обсервайційне дослідження типу «випадок – контроль»,
(COVID-19 pandemic response of assessment,
endoscopy, and treatment in acute severe ulcerative colitis, PROTECT-ASUC) було залучено 782 дорослих із виразковим колітом або з
неуточненим запальним захворюванням кишечника,
що відповідали критеріями Truelove та Witts і мали гострий важкий перебіг виразкового коліту.
Розподілення
пацієнтів на когорти «випадок» та «контроль» відбувалося
або при госпіталізації, або при зверненні за екстреною амбулаторною допомогою протягом пандемії
коронавірусу (n = 398), або бралося з «історичної» контрольної когорти (n = 384), відповідно. Основною кінцевою точкою
дослідження був відсоток
пацієнтів з гострим важким виразковим колітом, що потребували терапії «спасіння»
(включаючи первинну індукцію) або колектомії.
Було виявлено, що в когорті за пандемічний час збільшився
відсоток суб’єктів, як потребували терапії «спасіння» (включаючи первинну індукцію)
або хірургічного
втручання, а час
до її застосування зменшився до мінімуму порівняно з «історичною» когортою. Ця різниця була зумовлена більш
частим
використанням терапії «спасіння» та первинної індукційної терапії тофацитинібом, біологічними
препаратами або циклоспорином, у когорті когорті за пандемічний час, порівняно з «історичною» когортою контролю.
Було зазначено, що під час пандемії більша кількість людей отримувала амбулаторно стероїди внутрішньовенно, менше пацієнтів отримували тіопурини та похідні 5-аміносаліцилової кислоти, порівняно з історичним контрольним періодом. В обох групах спостерігали порівнянні показники колектомії. Під час пандемії рідше проводили лапароскопічні хірургічні втручання.
Примітно, що 2% (5/253) учасників
дослідження мали позитивний результат на коронавірусну інфекцію під час
госпіталізації, також отримали позитивний тест-результат 2% (2/103) пацієнтів,
що повторно пройшли тестування на коронавірусну інфекцію протягом тримісячного
спостереження. Всі ці
пацієнти одужали без важких наслідків.
Пандемія COVID-19 змінила практику гастроентерологів та колоректальних
хірургів щодо лікування виразкового коліту. Тим не
менше, результати «історичної» когорти були порівнянними.
The Lancet Gastroenterology & Hepatology
Assessment, endoscopy, and treatment in patients with acute severe ulcerative colitis during the COVID-19 pandemic (PROTECT-ASUC): a multicentre, observational, case-control study
Shaji Sebastian та співавт.
Коментарі (0)