Оцінка ризику повторного інфікування пацієнтів із гепатитом C після терапії агоністами опіоїдних рецепторів

У пацієнтів, які отримували лікування агоністами опіоїдних рецепторів, частота повторного інфікування гепатитом C була низькою, при цьому найвищим цей показник був серед осіб, які користувалися одним шприцом і продовжували вводити ін'єкційні наркотичні речовини, а також у перші 24 тижні після лікування.

Мета трирічного когортного дослідження полягала в оцінці частоти повторного інфікування вірусом гепатиту C (ВГС) серед пацієнтів, які отримували терапію агоністами опіоїдних рецепторів (АОР) протягом трьох років після успішного завершення лікування.

З 296 пацієнтів, хворих на хронічний гепатит C з генотипами 1, 4 або 6, які отримували терапію АОР, 199 включили до дослідження продовження терапії (CO-STAR), 286 пацієнтів пройшли оцінку на повторне інфікування. Повторне інфікування ВГС перевіряли на зразках сироватки. Тестування на вміст наркотичних речовин проводили на зразках сечі.

Встановлено, що за 604 людино-роки наступного спостереження частота повторного інфікування ВГС склала 1,7 на 100 людино-років. У наркозалежних із невеликим стажем, які використовують ін'єкційні наркотики (1,9 на 100 людино-років; 212 людино-років) ризик повторного інфікування був вищим. Під час візиту наступного спостереження через шість місяців встановлено, що 59% пацієнтів продовжували вживати наркотичні речовини, а 21% пацієнтів продовжували вводити ін'єкційні наркотичні речовини. Ця тенденція зберігалася протягом наступних трьох років спостереження.

Після лікування ВГС із застосуванням терапії АОР ризик повторного інфікування ВГС у пацієнтів був низьким. Тим не менш, частота повторного інфікування була найвищою в перші 24 тижні після завершення терапії, а також серед осіб, які продовжували використовувати ін'єкційні наркотичні речовини та користувалися спільним шприцом.