Зв'язок між вмістом гомоцистеїну, фолієвої кислоти в крові та ризиком розвитку НАЖХП

Реферати 3 хв 275

Розмір шрифту

Дата публікації: 15/03/2023

Для вивчення зв'язку між вмістом гомоцистеїну та фолієвої кислоти в крові та ризиком розвитку НАЖХП було проведено систематичний огляд та метааналіз.

Дивитися все

Гловні тези

Встановлено, що вміст гомоцистеїну у сироватці крові та ризик розвитку НАЖХП перебувають у позитивній кореляції, а вміст фолієвої кислоти у сироватці крові та ризик розвитку НАЖХП – у негативній кореляції.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Метою проведеного метааналізу результатів спостережних досліджень, знайдених у трьох базах даних, була оцінка кореляції. Для підтвердження причинно-наслідкового зв'язку було проведено менделівський рандомізаційний (МР) аналіз. За результатами двох метааналізів даних досліджень з повногеномним пошуком асоціацій (GWAS), в яких взяли участь 44 147 і 37 645 осіб європейського походження, в якості інструментальних змінних були взяті незалежні однонуклеотидні поліморфізми без нерівноважного зчеплення, які перебували в активному зв'язку з вмістом гомоцистеїну і фолієвої кислоти у сироватці крові відповідно.

З дослідження з GWAS, у якому взяли участь 8434 особи з НАЖХП та 770 180 осіб європейського походження з контрольної групи, були отримані відомості про НАЖХП. Як додаткові кінцеві точки було вивчено активність чотирьох ферментів печінки, дані про яку були отримані з дослідження GWAS, проведеного за участю 361 194 особи європейського походження.

Результати

У метааналіз було включено 22 наглядові дослідження (за участю 30 368 осіб). Ризик розвитку НАЖХП та вміст гомоцистеїну у сироватці крові перебували у позитивній кореляції (відношення шансів (ВШ) 1,96; n = 20), при цьому ризик розвитку НАЖХП та вміст фолієвої кислоти у сироватці крові – у негативній кореляції (ВШ 0,75; n = 12).

ЗВШ розвитку НАЖХП у МР-аналізі становило 0,75 та 1,17 при кожному збільшенні стандартного відхилення (СВ) на одну одиницю вмісту фолієвої кислоти та гомоцистеїну в крові, що прогнозується з урахуванням спадковості відповідно. При кожному збільшенні СВ на одну одиницю вмісту фолієвої кислоти та гомоцистеїну в крові, що прогнозується з урахуванням спадковості, був відзначений зв'язок зі зміною активності АЛТ на −0,84 ОД/л та 0,62 ОД/л відповідно.

Висновок

Необхідно проведення подальших клінічних досліджень для вивчення можливості зниження вмісту гомоцистеїну в крові як профілактики НАЖХП, враховуючи передбачувану роль цієї речовини у розвитку вказаного захворювання. Крім того, додатково слід вивчити роль фолієвої кислоти у розвитку НАЖХП.