Мета дослідження полягала в описі харчової поведінки пацієнтів з гастропарезом та встановлення зв'язку між цією поведінкою та тяжкістю затримки евакуації вмісту шлунка.
У пацієнтів з гастропарезом особливості їди варіюються залежно від тяжкості затримки евакуації вмісту шлунка. У пацієнтів із затримкою евакуації вмісту шлунка тяжкого ступеня спостерігається найбільша тривалість відчуття переповнення після їди. При затримці евакуації вмісту шлунка значно зростає модифікація дієти.
Мета дослідження полягала в описі харчової поведінки пацієнтів з гастропарезом та встановлення зв'язку між цією поведінкою та тяжкістю затримки евакуації вмісту шлунка.
У дослідженні, що включало 4-годинне сцинтиграфічне дослідження евакуації вмісту шлунка, брали участь дорослі пацієнти із симптомами гастропарезу. Крім цього, учасники заповнювали кілька опитувальників, у тому числі опитувальник за характером харчування, опитувальник харчування та дієти, а також опитувальник за оцінкою пацієнтом шлунково-кишкових симптомів.
Зі 119 пацієнтів з гастропарезом, включених у дослідження, у 35 пацієнтів евакуація вмісту шлунка була в нормі (затримка евакуації вмісту шлунка протягом 4 годин ≤ 10 %), у 26 спостерігалася затримка легкого ступеня (від > 10 до 20 %), у 28 спостерігалася затримка середнього ступеня (від > 20 до 35%) та у 30 спостерігалася затримка тяжкого ступеня (> 35%). Більшість учасників (85%) повідомили, що їдять невеликими порціями, кількість прийомів їжі становить у середньому 2,4 на день. Найчастішими причинами припинення прийому їжі були почуття переповнення (83%), нудота (46%) та біль у животі (31%).
Через погіршення евакуаторної функції шлунка учасники все частіше вносили корективи в дієту, включаючи перехід на дієту з низьким вмістом жирів і клітковини, включення харчових добавок і прийом їжі в подрібненому вигляді (r = 0,309). У пацієнтів із затримкою евакуації вмісту шлунка тяжкого ступеня відчуття переповнення після їди зберігалося протягом більш тривалого періоду порівняно з пацієнтами з нормальною евакуацією вмісту шлунка (див. таблицю 1).
Спостерігалася залежність відмінностей у характері їжі від ступеня затримки евакуації вмісту шлунка. Найвища тривалість відчуття переповнення після їжі була зареєстрована у пацієнтів із затримкою евакуації вмісту шлунка тяжкого ступеня. Було виявлено виразне посилення коригування харчування зі збільшенням затримки евакуації вмісту шлунка. Ці особливості мають важливе значення для надання дієтичних рекомендацій пацієнтам з гастропарезом з метою контролю симптомів.
Neurogastroenterology and Motility
Meal-eating characteristics among patients with symptoms of gastroparesis: Relationships to delays in gastric emptying
Alexandra C Barrett і співавт.
Коментарі (0)