Зв'язок між наявністю НАЖХП та концентрацією інгібітора активатора плазміногену-1

Реферати 3 хв 346

Розмір шрифту

Дата публікації: 02/08/2022

Мета цього систематичного огляду та мета-аналізу полягала в тому, щоб краще зрозуміти роль інгібітора активатора плазміногену-1 (ІАП-1) у розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП).

Дивитися все

Гловні тези

У дорослих наявність НАЖХП (підтверджена результатами біопсії печінки або діагностована за допомогою комп'ютерної томографії) пов'язана з присутністю інгібітора активатора плазміногену-1 у сироватці у більш високих концентраціях.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Було здійснено пошук відповідних досліджень з використанням заздалегідь визначених пошукових запитів у таких електронних базах даних, як EMBASE, PubMed та Кокрейнівська бібліотека. Для вивчення якості досліджень були використані методи оцінки якості даних Національного інституту хвороб серця, легень та крові (NHLBI). Основним досліджуваним показником була середня різниця (MD) концентрацій ІАП-1 у сироватці крові, розрахована на нг/мл. Критеріями включення до аналізу відповідали 33 дослідження, у яких взяли участь 10 840 пацієнтів. Ці дослідження були включені до систематичного огляду. До мета-аналізу увійшло 11 досліджень.

Результати

Середні концентрації ІАП-1 у пацієнтів з НАЖХП були статистично значуще вищими, ніж у учасників з контрольної групи (MD: 17,147 (95 % довірчий інтервал (ДІ): 7,720-26,574)). В рамках аналізу в підгрупах було встановлено, що у пацієнтів з НАЖХП, підтвердженою результатами біопсії печінки, концентрація ІАП-1 була статистично значуще вищою, ніж у учасників з контрольної групи (MD: 24,086 (95% ДІ: 3,812-44,361)). Статистично значуща різниця також була виявлена при порівнянні даних пацієнтів з НАЖХП, діагностованою за допомогою КТ (MD: 15,523 (95% ДІ: 7,163-23,883)).

Однак при порівнянні даних пацієнтів з НАЖХП, діагностованою за результатами УЗД, та учасників з контрольної групи статистично значущі відмінності між концентраціями ІАП-1 були відсутні (MD: 10,394 (95% ДІ: -13,335-34,123)). Значення концентрації ІАП-1 у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) та учасників з контрольної групи статистично значуще не відрізнялися (MD: 26,835 (95% ДІ:-0,879-54,549)).

Висновок

Підсумовуючи, зазначимо, що підвищення концентрації ІАП-1 у сироватці крові пов'язане з наявністю НАЖХП у дорослих. При цьому відсутні статистично значущі зміни у пацієнтів з НАЖХП, виявленою за результатами УЗД, і у пацієнтів з НАСГ.