Користь алерген-специфічної імунотерапії при атопічному дерматиті

Імунотерапія із сублінгвальним та підшкірним введенням аероалергенів, зокрема алергенів кліщів домашнього пилу, дозволяє знизити тяжкість атопічного дерматиту та підвищити якість життя пацієнтів.

Метою цього систематичного огляду та метааналізу був збір даних про переваги та недоліки застосування алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) при атопічному дерматиті.

В електронних базах даних Web of Science, GREAT (глобальна база даних досліджень екземи), LILACS, CINAHL, CENTRAL, EMBASE та MEDLINE проводили пошук рандомізованих контрольованих досліджень, у яких порівнювали застосування сублінгвальної імунотерапії (СЛІТ), підшкірної імунотерапії (ПКІТ) та (або) відсутність АСІТ (проведення стандартного лікування або відсутність лікування) за такими важливими з погляду пацієнтів показниками: розвиток небажаних явищ, тяжкість атопічного дерматиту, частота загострень, пов'язана з атопічним дерматитом якість життя та виразність свербежу.

Дослідники провели відбір досліджень, вилучення даних та оцінку ризику систематичних помилок. Об'єднання даних про ефект проведення втручання було виконано з використанням частотних та байєсівських моделей із випадковими ефектами. Оцінку якості доказових даних було проведено з використанням методології Робочої групи з розробки, оцінки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE).

В аналіз було включено 23 рандомізованих контрольованих дослідження за участю 1957 дітей та дорослих, які зазнали переважно впливу алергенів кліщів домашнього пилу. За результатами аналізу було встановлено, що застосування СЛІТ і ПКІТ як додатковий засіб забезпечувало досягнення порівнянних абсолютних і відносних ефектів і призводило до статистично значущого зниження тяжкості атопічного дерматиту, що визначається як зменшення індексу ступеня тяжкості атопічного дерматиту (SCORAD) на 50 % (відношення ризиків: 1,53; 26% порівняно з 40%, абсолютна різниця: 14%), та підвищення якості життя, що визначається як збільшення показників дерматологічного індексу якості життя (DLQI) на ≥4 бали (відношення ризиків: 1,44; 39% порівняно з 56%, абсолютна різниця: 17% (за обома показниками результати аналізу були середнього ступеня достовірності).

Обидва способи застосування при АСІТ забезпечували підвищення ймовірності розвитку небажаних явищ (відношення ризиків: 1,61; 66% при застосуванні ПКІТ порівняно з 41% при застосуванні плацебо; 13% при застосуванні СЛІТ порівняно з 8% при застосуванні плацебо; високий ступінь достовірності). Характер впливу АСІТ на частоту загострень екземи та виразність порушень сну залишається здебільшого невідомим. Результати аналізу чутливості та аналізу у підгрупах підтвердили результати основного аналізу.

Застосування СЛІТ та ПКІТ із введенням аероалергенів, особливо алергенів кліщів домашнього пилу, може забезпечити статистично значуще зниження тяжкості атопічного дерматиту та підвищення якості життя пацієнтів. У порівнянні зі СЛІТ, при застосуванні ПКІТ розвиток небажаних явищ спостерігається частіше.