Ефективність застосування фампридину у пацієнтів з розсіяним склерозом та гострим поперечним мієлітом

У пацієнтів з розсіяним склерозом та поперечним мієлітом у ділянці шийного відділу хребта у гострій фазі лікування фампридином та метилпреднізолоном для внутрішньовенного введення супроводжувалося зниженням виразності симптомів та підвищенням здатності до участі у повсякденній діяльності.

Метою цього подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження була оцінка ефективності застосування блокатора калієвих каналів фампридину в лікуванні пацієнтів із розсіяним склерозом та мієлітом.

В рамках дослідження 30 пацієнтів з першим епізодом мієліту в області шийного відділу хребта з тетрапарезом та остаточним діагнозом розсіяного склерозу рандомізували у дві рівні групи. Учасники експериментальної групи отримували фампридин у поєднанні з метилпреднізолоном для внутрішньовенного введення протягом 7 днів. Учасники з контрольної групи отримували метилпреднізолон для внутрішньовенного введення у поєднанні з плацебо протягом 7 днів. Для порівняння результатів лікування на початку дослідження та через 21 день після початку лікування у групах визначали значення індексу Бартел (BI).

На початковому рівні між експериментальною та контрольною групами не було виявлено статистично значущих відмінностей за такими показниками, як середній вік, стать та середнє значення BI при госпіталізації. Середні значення BI при надходженні до стаціонару та через 3 тижні після початку лікування в експериментальній групі та групі плацебо наведені в таблиці 1.

Застосування фампридину в комбінації з метилпреднізолоном для внутрішньовенного введення в лікуванні осіб з розсіяним склерозом та гострим поперечним мієлітом було ефективним.