EN | UA
EN | UA

Підтримка Медзнат

Назад

Алергія на пилок берези: оцінка симптомів у контрольованих та природних умовах

алергічний риніт алергічний риніт
алергічний риніт алергічний риніт

Дослідження було спрямоване на вивчення алергічного риніту, викликаного пилком берези, у трьох різних сценаріях (назальна провокаційна проба (НПП), камера впливу факторів довкілля [EEC] та природний вплив у сезон пилення).

Дивитися все

Гловні тези

Результати використання камери впливу факторів довкілля були зіставні з результатами назальної провокаційної проби та результатами природного впливу, що вказує на доцільність використання камери впливу факторів навколишнього середовища у клінічних дослідженнях.

Передумови до проведення дослідження

Дослідження було спрямоване на вивчення алергічного риніту, викликаного пилком берези, у трьох різних сценаріях (назальна провокаційна проба (НПП), камера впливу факторів довкілля [EEC] та природний вплив у сезон пилення).

Методологія

До дослідження було включено 30 учасників, у яких спостерігалися алергічні реакції на пилок берези, підтверджені результатами шкірної скарифікаційної проби з алергеном на пилок берези, рівнями специфічного імуноглобуліну Е (IgE) та позитивними результатами НПП. Учасників піддавали двократному впливу плацебо, а потім двом послідовним 4-годинним циклам впливу пилку берези, що переноситься повітрям, які в двох окремих випадках повторювали для оцінки праймінг-ефекту і відтворюваності.

Назальну відповідь визначали як значення загальної скоригованої оцінки назальних симптомів (ΔTNSS) не менше ніж 5 балів при використанні EEC та НПП. Основним результатом був вимір TNSS протягом останніх 2 годин після початкової дії алергену. Оцінку TNSS також виконували під час природного впливу.

Результати

Доза, яка найбільше часто призводила до позитивного значення ΔTNSS під час НПП, становила 175,2 нг/200 мкл. Загалом у 18 учасників значення ΔTNSS протягом останніх 2 годин після початкової дії становило не менше 5 балів, а у 21 учасника спостерігалися позитивні відповіді за всіх чотирьох дій. Середнє значення ΔTNSS при дії плацебо дорівнювало 1 і збільшувалося до 6 при дії алергену пилку берези.

Результати впливу були стабільними, при цьому жодних ознак праймінг-ефекту не спостерігалося. Концентрація алергену Bet v 1 у повітрі становила 25 нг/м3, а концентрація пилку протягом сезону пилення дорівнювала 279/м3. Слід зазначити, що у 67,9% учасників значення TNSS у піковий період сезону пилення становило 5 балів або вище.

Висновок

Результати використання EEC близькі до результатів, отриманих при НПП та природному впливі, що підкреслює цінність EEC у дослідженнях алергічного риніту. Основна мета дослідження була успішно досягнута: назальна відповідь спостерігалася у 60% учасників.

Джерело:

World Allergy Organization Journal

Стаття:

Birch-induced allergic rhinitis: Results of exposure during nasal allergen challenge, environmental chamber, and pollen season

Автори:

Alina Gherasim і співавт.

Коментарі (0)

Рекомендації

Ви хочете видалити цей коментар? Будь ласка, вкажіть коментар Невірний текстовий зміст Текст не може перевищувати 1000 символів Щось пішло не так Скасувати Підтвердити Підтвердити видалення Приховати відповіді Вид Відповіді дивитися відповіді en ru ua
Спробуй: