Змінити пароль!
Скинути пароль!
Ретроспективний аналіз був проведений для вивчення факторів ризику, що дозволяють на ранньому етапі прогнозувати ступінь тяжкості та перебіг важкого гострого панкреатиту (ВГП).
Встановлено, що у пацієнтів з тяжким гострим панкреатитом рівень азоту сечовини в крові протягом 24 годин після госпіталізації був незалежним фактором ризику смерті від будь-яких причин протягом 30 днів.
Ретроспективний аналіз був проведений для вивчення факторів ризику, що дозволяють на ранньому етапі прогнозувати ступінь тяжкості та перебіг важкого гострого панкреатиту (ВГП).
Загалом 249 пацієнтів із ВГП були включені до тренувальної когорти. Учасників розділили на 2 групи: (1) групу виживання (n = 198) та (2) групу смертності (n = 51). Якщо тривалість госпіталізації становила менше 30 днів, то оцінку виживання протягом 30 днів у рамках наступного спостереження проводили за допомогою телефонного дзвінка.
Через 30 днів після госпіталізації смертність від будь-яких причин склала 25,8% (51 пацієнт із 198). У групі смертності рівень азоту сечовини крові (АСК) був статистично значуще вищим у порівнянні з групою виживання як до підбору за показником схильності, так і після нього (див. таблицю 1).
Площа під характеристичною кривою діагностичного тесту (AUC-ROC) для АСК склала 0,820. Для прогнозування смерті від будь-яких причин протягом 30 днів ефективний граничний рівень АСК склав 10,745 ммоль/л. Потім пацієнтів з ВГП розділили відповідно до рівня АСК та класифікували на підставі оптимального порогового рівня.
Більш високі значення частоти переходу на інвазивну штучну вентиляцію легень, смертності від будь-яких причин протягом 30 днів, а також оцінок за шкалою гострих фізіологічних розладів та хронічних функціональних змін (APACHE II), за модифікованою шкалою Маршалла (mMarshall) та шкалою динамічної оцінки органу (SOFA) спостерігалися у пацієнтів з високим рівнем АСК порівняно з пацієнтами з низьким рівнем АСК до підбору за показником схильності, а також після нього (див. таблицю 2).
Валідація ефективності рівня АCК як прогностичного маркера була проведена з використанням ROC-кривих для зовнішньої валідаційної вибірки (n = 49). Площа під кривою АСК становить 0,803, що дозволяє використовувати цей показник для прогнозування смерті від будь-яких причин упродовж 30 днів у пацієнтів з ВГП. Частота переведення у відділення інтенсивної терапії у пацієнтів з високим рівнем АСК була статистично значуще вищою до підбору за показником схильності (93,3 % порівняно з 73,1 %), але не після нього (97,8 % порівняно з 86,2 %).
Вимірювання рівня АСК на момент госпіталізації дає змогу прогнозувати ризик смерті від будь-яких причин протягом 30 днів. У пацієнтів з ВГП підвищений рівень АСК є надійним та значущим прогностичним фактором раннього попередження.
Disease Markers
Blood Urea Nitrogen as a Prognostic Marker in Severe Acute Pancreatitis
Minhui Dai і співавт.
Коментарі (0)