Серцево-судинні наслідки при застосуванні тикагрелору в порівнянні з клопідогрелом у осіб з цукровим діабетом та гострим коронарним синдромом (ГКС)

У осіб з цукровим діабетом 2-го типу та гострим коронарним синдромом, які приймають тикагрелор, суттєво знижено ризик розвитку серйозних небажаних серцево-судинних наслідків, включаючи смертність від будь-яких причин, порівняно з особами, які приймають клопідогрел.

Мета дослідження полягала в систематичній оцінці серцево-судинних наслідків при застосуванні тикагрелору порівняно з клопідогрелом у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2), які страждають на гострий коронарний синдром (ГКС).

В рамках цього метааналізу було виконано пошук статей, у яких проводилося порівняння серцево-судинних наслідків у пацієнтів із ЦД2, які приймали тикагрелор або клопідогрел, в електронних базах даних. Для проведення статистичного аналізу використовували програмне забезпечення RevMan 5.4. Аналіз даних виконували за допомогою статистичної моделі з випадковими ефектами. Отримані результати були представлені з використанням відношень ризиків (ВР) та 95% довірчих інтервалів.

У дослідження було включено 5868 пацієнтів із ЦД2, 3924 з яких приймали клопідогрел, а 1944 – тикагрелор. У порівнянні з клопідогрелом, при застосуванні тикагрелору спостерігався суттєво знижений ризик смерті від серцево-судинних причин (ВР = 0,60), тяжких ускладнень захворювання серця (MACE) (ВР = 0,64) та смертності від будь-яких причин (ВР = 0, 65), однак ризики розвитку інсульту (ВР = 0,56), тромбозу стенту (ВР = 0,70), повторного інфаркту (ВР = 0,85) та рецидивуючої реваскуляризації (ВР = 1,48) були порівняні. Незважаючи на те, що ризик розвитку масивної кровотечі у відсутності статистично значущих відмінностей (ВР = 1,08), застосування тикагрелора було пов'язано зі статистично значуще вищим ризиком розвитку незначної кровотечі (ВР = 1,53).

У пацієнтів з ЦД2 та ГКС, які приймали тикагрелор, спостерігався статистично значущий нижчий ризик розвитку тяжких ускладнень серцево-судинних захворювань, включаючи смертність від будь-яких причин, порівняно з клопідогрелом. У той самий час у пацієнтів із ЦД2, які приймали тикагрелор, ризик незначної кровотечі був статистично значуще вищим.