Ефективність ерадикації H. pylori при застосуванні високодозної двокомпонентної схеми лікування порівняно із схемою на основі визначення чутливості культури

У осіб з інфекцією, спричиненою H. pylori, з незадовільними результатами лікування в анамнезі, застосування високодозної двокомпонентної схеми забезпечує порівнянну ефективність ерадикації патогена в порівнянні із застосуванням схеми на основі визначення чутливості культури, при цьому застосування першої схеми менш витратне та супроводжується менш частим розвитком побічних ефектів.

Метою проведеного одноцентрового відкритого рандомізованого контрольованого клінічного дослідження було порівняння ступеня дотримання режиму лікування, вартості, безпеки та ефективності застосування двох резервних схем терапії (схеми на основі визначення чутливості культури (CB-SGT) та високодозної двокомпонентної схеми (HDDT)) з метою ерадикації H. pylori.

До дослідження було включено 146 пацієнтів із незадовільними результатами ерадикації патогену в анамнезі, яких рандомізували до груп застосування схем HDDT або CB-SGT. Пацієнти у групі застосування схеми HDDT отримували езомепразол у дозі 20 мг та амоксицилін у дозі 750 мг з прийомом обох препаратів 4 рази на добу (4 р/добу). Терапія в групі застосування CB-SGT включала езомепразол у дозі 20 мг 2 рази на добу (2 р/добу), амоксицилін у дозі 1000 мг 2 р/добу + кларитроміцин у дозі 500 мг 2 р/добу, метронідазол у дозі 400 мг 2 р/добу або левофлоксацин у дозі 500 мг 1 раз на добу (1 р/добу) у пацієнтів із чутливістю.

Пацієнти з потрійною стійкістю патогену отримували терапію на основі вісмуту, яка включала метронідазол у підвищених дозах (400 мг 4 р/добу) у поєднанні з езомепразолом у дозі 20 мг 2 р/добу, вісмутом у дозі 220 мг 2 р/добу та амоксициліном в дозі 1000 мг 2 р/добу. Всі ці схеми лікування застосовували протягом 14 днів.

Дані про частоту ерадикації H. pylori при застосуванні схем HDDT і CB-SGT в ITT-, PP- і модифікованій ITT-вибірці наведені в таблиці 1.

Частота ерадикації патогену при застосуванні схем HDDT та CB-SGT у пацієнтів із середньою/низькою швидкістю метаболізму згідно з даними про поліморфізм гена CYP2C19 склала 90,70 % (у 39 із 43 пацієнтів) та 84,21 % (у 32 із 38 пацієнтів) відповідно. Значення p на підтвердження не меншої ефективності становило 0,0128, при цьому різниця між групами дослідження становила 6,49 %.

При застосуванні схем HDDT та CB-SGT у пацієнтів з перервою після попереднього курсу терапії понад 3 місяці частота ерадикації патогену склала 88,71 % та 71,97 % відповідно. Значення p для підтвердження не меншої ефективності становило 0,0042, причому різниця між групами дослідження було 6,74 %. В обох групах ступінь дотримання режиму лікування був високим. Порівняно зі схемою CB-SGT, застосування схеми HDDT було менш витратним та супроводжувалося менш частим розвитком побічних ефектів.

При високому ступені дотримання режиму лікування, менш частому розвитку побічних ефектів, низькій вартості та меншій кількості застосовуваних антибіотиків терапія за схемою HDDT забезпечує частоту ерадикації патогену 85% у пацієнтів з інфекцією H. pylori, які раніше отримували лікування, та 91% у пацієнтів зі середньою/низькою швидкістю метаболізму згідно з даними про поліморфізм гена CYP2C19. Таким чином, при необхідності ерадикації H. pylori застосування схеми HDDT можна розглядати як ефективний резервний варіант лікування.