Стимуляція природних пологів після попереднього кесаревого розтину порівняно з плановим повторним кесаревим розтином

Реферати 3 хв 397

Розмір шрифту

Дата публікації: 18/08/2023

Мета систематичного огляду та метааналізу полягала в оцінці безпеки спроби вагінальних пологів після попереднього кесаревого розтину (процедура, відома як стимуляція природних пологів після попереднього кесаревого розтину (TOLAC)) порівняно з плановим повторним кесаревим розтином (ERCS).

Дивитися все

Гловні тези

Стимуляція природних пологів після попереднього кесарева розтину у вагітних жінок пов'язана з більш високим ризиком перинатальної смерті, неонатальної асфіксії і розриву матки в порівнянні з плановим повторним кесаревим розтином.

Передумови до проведення дослідження

Методологія

Пошук публікацій, в яких повідомлялося про результати оцінки безпеки TOLAC та ERCS у вагітних жінок з кесаревим розтином в анамнезі, провели у таких базах даних, як PubMed, EMBASE та база даних Кокрейнівської бібліотеки. Статистичний аналіз проводили з використанням програмного забезпечення Stata 15.0 та RevMan 5.3. Для показників ефективності розраховували 95% довірчі інтервали (ДІ) та відношення шансів (ВШ).

Результати

У метааналіз було включено 13 досліджень, що охоплюють велику вибірку з 676532 випадків. Згідно з отриманими результатами, у групі застосування TOLAC була виявлена більш висока частота перинатальної смертності (ВШ = 1,71, I2 = 0%), неонатальної асфіксії (ВШ = 2,32, I2 = 0%) та розриву матки (ВШ = 3,35, I2 = 81%) у порівнянні з групою застосування ERCS. Однак між групами були відсутні статистично значущі відмінності в частоті розвитку післяпологової інфекції (ВШ = 1,11, I2 = 95%), а також проведення переливання крові (ВШ = 1,24, I2 = 95%) та перипартальної гістеректомії (ВШ = 0,70, I2 = 62%).

Висновок

TOLAC пов'язана з більшою ймовірністю перинатальної смерті, розвитку неонатальної асфіксії та розриву матки порівняно з ERCS. Проте слід зазначити, що у обох групах загальний ризик розвитку цих ускладнень був досить низьким. Отримані дані важливі для медичних працівників та жінок, які приймають рішення про спосіб розродження.