Порівняння ефективності супутньої чотирикомпонентної безвісмутової терапії на основі езомепразолу та лансопразолу для лікування H. pylori

Супутня терапія (супутня чотирикомпонентна терапія без вісмуту) з езомепразолом або лансопразолом протягом 7 днів забезпечила зіставні показники ерадикації у пацієнтів, інфікованих H. pylori. Крім того, на ерадикацію, можливо, вплинули штами, стійкі до метронідазолу.

У цьому ретроспективному аналізі порівнювали частоту ерадикації при застосуванні супутньої чотирикомпонентної терапії без вісмуту, що включає або езомепразол, або лансопразол в якості терапії першої лінії проти H. pylori.

У дослідження включили 206 пацієнтів, інфікованих H. pylori, яких розділили на дві групи в залежності від супутньої терапії на основі езомепразолу або лансопразолу:

• Група ЕАКМ: езомепразол 40 мг + амоксицилін 1 г + метронідазол 500 мг + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.
• Група ЛАКМ: лансопразол 30 мг + амоксицилін 1 г + метронідазол 500 мг + кларитроміцин 500 мг  2 рази на добу протягом 7 днів.

Через 8 тижнів проводили уреазний дихальний тест.

Рівні ерадикації в групі ЕАКМ і групі ЛАКМ при ITT аналізі (аналіз, що виконується з припущення, що всі пацієнти отримали призначене лікування) і аналізі по протоколу (аналіз сукупності пацієнтів, які виконали вимоги протоколу) представлені в таблиці нижче.

Виразність діареї у пацієнтів в групі ЛАКМ була вище в порівнянні з групою ЕАКМ (7,1% в порівнянні з 1,0%), проте симптоми були легкого ступеня тяжкості. Згідно однофакторного аналізу клінічною ознакою, що впливає на ерадикацію, була резистентність до метронідазолу. Крім того, автори відзначили тенденцію до появи штамів, що мають подвійну стійкість до метронідазолу і кларитроміцину.

Супутня чотирикомпонентна терапія без вісмуту на основі езомепразолу або лансопразолу забезпечувала аналогічні результати щодо показників ерадикації в першій лінії при H. pylori. В аналізі по протоколу обидві групи змогли досягти елімінації H. pylori більше 90%.