Змінити пароль!
Скинути пароль!
Метою проведеного рандомізованого контрольованого потрійного сліпого дослідження було вивчення впливу застосування пробіотиків та флуконазолу на частоту рецидиву та ефективність усунення симптомів вульвовагінального кандидозу.
З точки зору зниження виразності симптомів вульвовагінального кандидозу дія препаратів на основі Lactobacillus acidophilus аналогічна дії флуконазолу. Проте ефективність цих препаратів з погляду профілактики рецидивів нижча.
Метою проведеного рандомізованого контрольованого потрійного сліпого дослідження було вивчення впливу застосування пробіотиків та флуконазолу на частоту рецидиву та ефективність усунення симптомів вульвовагінального кандидозу.
До дослідження було включено 80 заміжніх жінок із вульвовагінальним кандидозом віком від 18 до 49 років. В рамках дослідження жінок розділили на дві групи з використанням методу блочної рандомізації. У групі застосування пробіотика учасниці отримали 30 капсул відповідного препарату, що містить 1 × 109 колонієутворювальних одиниць (КОЕ)/г бактерії Lactobacillus acidophilus (LA-5), і одну капсулу плацебо флуконазолу, а в групі застосування флуконазолу - одну дозу флуконазолу (150 мг) та 30 капсул плацебо пробіотика.
Зразки для мікробіологічних аналізів та визначення рН у піхві у пацієнток були отримані до початку лікування та через 30-35 днів та 60-65 днів після початку лікування. Оцінку виразності ознак та симптомів вульвовагінального кандидозу виконували до початку проведення втручання, а також під час першого та другого контрольних оглядів. Для оцінки даних використовували незалежний t-критерій, точний критерій Фішера, критерій хі-квадрат та коваріаційний аналіз (ANCOVA).
Частота отримання негативного результату посіву через 30-35 днів після початку лікування між двома групами дослідження статистично значуще не відрізнялася. Однак частота отримання негативного результату посіву через 60-65 днів після початку лікування була статистично значуще вищою у групі застосування флуконазолу порівняно з групою застосування пробіотика.
У групі застосування флуконазолу була відзначена статистично значуще менша частота патологічних виділень та зниження виразності вульвовагінальної еритеми як при першому, так і при другому контрольних оглядах, а також менша виразність сверблячки при другому контрольному огляді порівняно з групою застосування пробіотика. Проте, клінічно значущих відмінностей між групами дослідження щодо виразності диспареунії, дизурії, відчуття печіння, а також почастішання сечовипускання виявлено не було.
Застосування препаратів на основі Lactobacillus acidophilus, як і застосування флуконазолу, може забезпечити зниження широкого спектру симптомів кандидозного вагініту. Однак з точки зору профілактики рецидиву застосування флуконазолу є більш ефективним.
Probiotics and Antimicrobial Proteins
Comparing the Effect of Probiotic and Fluconazole on Treatment and Recurrence of Vulvovaginal Candidiasis: a Triple-Blinded Randomized Controlled Trial
Zahra Mollazadeh-Narestan і співавт.
Коментарі (0)