Змінити пароль!
Скинути пароль!
Мета дослідження полягала у порівнянні результатів гістологічного дослідження при терапії ведолізумабом та адалімумабом у пацієнтів із середньотяжким та тяжким виразковим колітом (ВК).
У пацієнтів з
виразковим колітом (тих, які раніше не отримували інгібітори фактора некрозу
пухлин (ФНП), і тих, які недостатньо відповідали на терапію інгібіторами ФНП)
застосування ведолізумаба забезпечує статистично значуще більш високу частоту
досягнення ремісії та більш виразне зниження активності захворювання на 14-му
та 5-му тижнях порівняно із застосуванням адалімумабу.
Мета
дослідження полягала у порівнянні результатів гістологічного дослідження при
терапії ведолізумабом та адалімумабом у пацієнтів із середньотяжким та тяжким
виразковим колітом (ВК).
Учасники дослідження
VARSITY (дослідження щодо оцінки застосування ведолізумаба для внутрішньовенного
введення та адалімумаба для підшкірного введення у пацієнтів з ВК) були
рандомізовані на отримання підтримуючої терапії:
Індекс Гебса та
гістопатологічний індекс Робартса (RHI) використовували для оцінки заздалегідь
визначених кінцевих точок для аналізу ремісії (індекс Гебса < 2 або RHI ≤ 2)
та мінімального ступеня активності захворювання (індекс Гебса ≤ 3,1 або RHI ≤
4) на 14-й та 52-й тижнях.
З 769 пацієнтів ведолізумаб отримували 383 пацієнти та адалімумаб - 386 пацієнтів. Вихідні середні значення ступеня активності захворювання, визначені за результатами гістологічного дослідження, були зіставними. На 14-му та 52-му тижнях в цілому та в обох підгрупах пацієнтів (які раніше не отримували інгібітори ФНП, та з відсутністю відповіді на терапію інгібіторами ФНП) терапія ведолізумабом сприяла підвищенню частоти досягнення ремісії порівняно з терапією адалімумабом (див. таблицю).
Значення ступеня активності захворювання були зіставні в обох групах. У пацієнтів, які раніше не отримували інгібітори ФНП, результати за даними гістологічного дослідження були кращими порівняно з пацієнтами з відсутністю відповіді на терапію інгібіторами ФНП. Поліпшення, визначені за результатами гістологічного дослідження, пов'язані з поліпшеннями, визначеними за результатами ендоскопічного дослідження. У пацієнтів у групі застосування ведолізумабу було відзначено більш високу частоту загоєння слизової оболонки (комбінована кінцева точка поліпшення за результатами гістологічного та ендоскопічного досліджень) (див. таблицю 2).
За результатами гістологічного дослідження в групі
застосування ведолізумаба в обох підгрупах пацієнтів (які раніше не отримували
інгібітори ФНП і з недостатньою відповіддю на терапію інгібіторами ФНП)
спостерігалася більш висока частота досягнення ремісії та ступеня активності
захворювання, а також досягнення комбінованої кінцевої точки поліпшення за
результатами досліджень у порівнянні з групою застосування адалімумаба.
Gastroenterology
Histologic Outcomes With Vedolizumab Versus Adalimumab in Ulcerative Colitis: Results From An Efficacy and Safety Study of Vedolizumab Intravenous Compared to Adalimumab Subcutaneous in Participants With Ulcerative Colitis (VARSITY)
Laurent Peyrin-Biroulet і співавт.
Коментарі (0)