Мета дослідження полягала в оцінці впливу двох різних підходів до обмеження раціону порівняно з оптимізованою фармакотерапією у пацієнтів із діагнозом СПК.
Дієтичні втручання можуть бути початковим терапевтичним підходом до лікування пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК). Такий підхід може ефективно полегшити тяжкість симптомів СПК при використанні разом із медикаментозною терапією.
Мета дослідження полягала в оцінці впливу двох різних підходів до обмеження раціону порівняно з оптимізованою фармакотерапією у пацієнтів із діагнозом СПК.
У дослідженні взяли участь пацієнти віком 18 років і старше з діагностованим синдромом подразненого кишечника середнього та тяжкого ступеня відповідно до діагностичних Римських критеріїв IV функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту з оцінкою ≥ 175 за системою оцінки тяжкості синдрому подразненого кишечника (IBS-SSS) без інших серйозних захворювань чи харчової алергії. Учасників рандомізували з використанням веб-інструменту в 3 групи: 1) групу дієти з низьким вмістом ферментованих олігосахаридів, дисахаридів, моносахаридів і поліолів (FODMAP) у поєднанні зі стандартними дієтичними рекомендаціями Національного інституту здоров'я та клінічного вдосконалення Великобританії (LFTD) при СПК; 2) дієту з оптимізованим вмістом клітковини, низьким вмістом загальних вуглеводів та високим вмістом білків і жирів (далі - низьковуглеводна дієта) або 3) групу фармакотерапії, адаптованої з урахуванням переважаючих симптомів СПК.
Тривалість втручання становила 4 тижні. Після закінчення цього періоду учасників груп дотримання дієт поінформували про їх дієти та дали рекомендації щодо дотримання цих варіантів дієти протягом періоду наступного спостереження тривалістю 6 місяців.
Учасникам групи LFTD дали рекомендації щодо поступового переходу на дієту з низьким вмістом FODMAP. Учасникам, які отримували фармакотерапію, було запропоновано додаткові консультації щодо дієти. Основною кінцевою точкою була частка учасників, які відповіли на втручання тривалістю 4 тижні (зниження оцінки системи IBS-SSS на ≥ 50 пунктів), порівняно з початком втручання. Ці дані аналізували з використанням модифікованої вибірки для аналізу, проведеного виходячи з припущення, що всі пацієнти отримали втручання, що включала всіх учасників, що почали втручання. Оцінку безпеки виконували в модифікованій вибірці для аналізу, проведеного виходячи з припущення, що всі пацієнти отримали втручання.
Оцінку відповідності критеріям включення провели загалом у 1104 пацієнтів, 304 з яких рандомізували в досліджувані групи. Десять учасників виключили після рандомізації, в результаті чого в модифіковану вибірку для аналізу, проведеного виходячи з припущення, що всі пацієнти отримали втручання, були включені 294 учасники (96 пацієнтів із групи дотримання дієти LFTD, 97 пацієнтів із групи дотримання низьковуглеводної дієти та 101 пацієнт групи застосування оптимізованої лікарської терапії). Серед них була 241 (82%) жінка; середній вік учасників становив 38 років.
Через 4 тижні статистично значуще зниження оцінки за системою IBS-SSS на ≥ 50 балів було відзначено у 76% учасників групи дотримання дієти LFTD/FODMAP, 71% учасників групи дотримання низьковуглеводної дієти та 58% учасників групи застосування лікарської терапії (таблиця 1).
Були зареєстровані високі показники частоти завершення 4-тижневого втручання: його завершили 91 (95%) із 96 учасників у групі LFTD/FODMAP, 92 (95%) із 97 учасників у групі дотримання низьковуглеводної дієти та 91 (90%) із 101 учасника у групі застосування оптимізованої фармакотерапії.
Небажані явища призвели до припинення втручання у 2 учасників із кожної групи дієтичного втручання. П'ять із 91 учасника групи лікарської терапії відмовилися від участі у дослідженні через розвиток побічних ефектів. Серйозних небажаних явищ або смертельних наслідків, пов'язаних із лікуванням, зареєстровано не було.
Як при дотриманні дієт протягом 4 тижнів, так і при оптимізованому медикаментозному лікуванні було відзначено значне полегшення симптомів СПК, при цьому в групах дієтичного втручання спостерігався більш виражений ефект. Задля більш персоналізованих підходів до лікування необхідні подальші дослідження.
The Lancet Gastroenterology & Hepatology
A low FODMAP diet plus traditional dietary advice versus a low-carbohydrate diet versus pharmacological treatment in irritable bowel syndrome (CARBIS): a single-centre, single-blind, randomised controlled trial
Sanna Nybacka і співавт.
Коментарі (0)