Застосування фотобіомодуляції та глюкокортикостероїдів при ерозивному червоному плоскому лишаї ротової порожнини.

Фотобіомодуляція є безпечним і ефективним методом лікування ерозивного червоного плоского лишаю порожнини рота (тривалої та хворобливої виразки шкіри та слизових оболонок), застосування якого не супроводжується розвитком значних побічних ефектів.

Фотобіомодуляція (ФБМ) - перспективний альтернативний метод лікування, що володіє такими перевагами, як полегшення болю, зменшення запалення та загоєння тканин, і дозволяє уникнути розвиток побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням глюкокортикостероїдів (ГКС).

У цьому рандомізованому клінічному дослідженні оцінювали ефективність ФБМ порівняно з 0,1% триамцинолону ацетонідом, що застосовуються як місцева терапія ерозивного червоного плоского лишаю (ЧПЛ) порожнини рота.

Сорок чотири пацієнти з ЧПЛ ротової порожнини були рандомізовані в одну з двох груп (по 22 пацієнта в кожній групі):

• група ФБМ: пацієнти отримали загалом 10 сеансів лазерної терапії (діодний лазер 980 нм; вихідна потужність 300 мВт), по 2 сеанси протягом 5 тижнів;
• контрольна група/група плацебо: пацієнти отримували 0,1% триамцинолону ацетонід для зовнішнього застосування 3 рази на добу в поєднанні з міконазолом у вигляді гелю для прийому внутрішньо 1 раз на добу протягом 4 тижнів.

Було проведено оцінку інтенсивності болю, клінічних показників та біохімічний аналіз на вміст малонового діальдегіду в слині на вихідному рівні та через 6 та 12 тижнів після стоматологічної операції. Для аналізу всіх зареєстрованих даних та порівняння двох груп на основі досліджуваних показників (інтенсивності болю, площі ураження та вмісту малонового діальдегіду в слині) використовували критерій Манна — Уітні. Всередині кожної групи провели порівняння за трьома контрольними точками з використанням критерію Фрідмана, а потім виконали апостеріорний тест.

В обох групах було встановлено суттєве зниження інтенсивності болю та покращення клінічних показників, при цьому статистично значущі відмінності між групами були відсутні. Крім того, в обох групах було відзначено покращення за показником вмісту малонового діальдегіду, також без статистично значущої міжгрупової відмінності.

Таким чином, ФБМ є перспективним терапевтичним методом лікування ерозивного ЧПЛ порожнини рота, який має потенційні переваги перед терапією кортикостероїдами і не призводить до розвитку типових для такої терапії побічних ефектів. Крім того, вміст малонового діальдегіду в слині може бути біомаркером для оцінки тяжкості захворювання та вираженості відповіді на лікування.