Порівняння терипаратиду, деносумабу та бісфосфонатів для профілактики остеопорозу

Як профілактика остеопорозу, індукованого глюкокортикоїдами, терипаратид і деносумаб демонструють подібні або навіть переважні результати порівняно з бісфосфонатами.

Проведено систематичний огляд та метааналіз з метою вивчення безпеки та ефективності деносумабу та терипаратиду порівняно з пероральними бісфосфонатами для запобігання глюкокортикоїд-індукованому остеопорозу.

Було проведено ретельний пошук у базах даних Cochrane Library, Embase, Web of Science та PubMed з метою включення відповідних досліджень, що включають рандомізовані контрольовані випробування, у яких терипаратид або деносумаб порівнювалися з бісфосфонатом. Потім оцінки ризику були об'єднані за допомогою моделей з фіксованими та випадковими ефектами.

Всього в метааналіз було включено 10 досліджень, до яких увійшли 2923 суб'єкти, які отримували глюкокортикоїди. Усього було проведено 4 аналізи чутливості та 2 оцінки бази даних за лікарськими засобами. Терипаратид і деносумаб перевищують бісфосфонати за критерієм збільшення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) поперекових хребців, як показано в таблиці 1:

Крім того, терипаратид продемонстрував перевагу над бісфосфонатами у профілактиці переломів хребців та підвищенні МЩКТ стегнової кістки (різниця середніх [MD] 2,39%). Щодо ефективності профілактики невертебральних переломів, частоти небажаних явищ та тяжких небажаних явищ помітних статистичних відмінностей не спостерігалося.

Терипаратид і деносумаб, володіючи порівнянними чи навіть переважними порівняно з бісфосфонатами характеристиками, виявилися перспективними як препарати першої лінії на лікування остеопорозу. Ці препарати мають перспективу в лікуванні глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу, особливо в тих випадках, коли пацієнти раніше стикалися з обмеженою ефективністю інших антиостеопоротичних препаратів.