Мета дослідження полягала в оцінці методів лікування ретенованих других молярів нижньої щелепи (2МНЩ) та узагальнення даних про успішне застосування хірургічних, хірургічно-ортодонтичних та ортодонтичних методів лікування.
Ортодонтичні, хірургічно-ортодонтичні та хірургічні методи лікування однаково ефективні в лікуванні ретенованих других молярів нижньої щелепи, завдяки чому хірург та ортодонт мають ширший вибір варіантів лікування.
Мета дослідження полягала в оцінці методів лікування ретенованих других молярів нижньої щелепи (2МНЩ) та узагальнення даних про успішне застосування хірургічних, хірургічно-ортодонтичних та ортодонтичних методів лікування.
Пошук публікацій здійснювали за п'ятьма базами даних відповідно до рекомендацій «Переважні параметри звітності для систематичних оглядів та метааналізу» (PRISMA). До аналізу включали як рандомізовані, і нерандомізовані дослідження. Опис окремих клінічних випадків, дослідження серії випадків за участю менше п'яти пацієнтів та оглядові публікації не розглядали. Методологічну якість досліджень оцінювали за допомогою шкали Ньюкасла — Оттави для нерандомізованих досліджень та інструментів Кокрейнівської співпраці для рандомізованих досліджень. В рамках дослідження оцінювали три показники: 1) частоту успішних результатів лікування (а саме переміщення ретенованих 2МНЩ по зубній дузі із забезпеченням нормального функціонування оклюзійного сполучення та стану пародонту); 2) час до репозиції; 3) ускладнення.
Оцінювали успіх лікування із застосуванням одного з трьох методів: ортодонтичного (ортодонтичне витягування у вертикальній площині, або «форсоване прорізування»), хірургічного (хірургічне/стратегічне витягування) та хірургічно-ортодонтичного (із застосуванням хірургічних та ортодонтичних методик).
За допомогою кількісного аналізу визначили частоту успішних результатів при видаленні третього моляра як другої прогностичної змінної. Також оцінювали гетерогенність статистичних даних за допомогою критерію I2.
В аналіз були включені 16 із 1102 публікацій з описом втручань на 1008 2МНЩ. Дев'ять досліджень мали задовільну методологічну якість, шість – високу якість. У одному дослідженні ризик виникнення систематичної помилки не встановили. При лікуванні ретенованих других молярів відзначалася середня та висока частота успішних результатів (667-1000%). Слід зазначити статистично значущі відмінності, що свідчать на користь хірургічного лікування порівняно з ортодонтичним лікуванням при витягуванні 2МНЩ у вертикальній площині (відношення шансів (ВШ): 4,97; довірчі інтервали (ДІ): 1,49–16,51; p = 0,01). При порівнянні хірургічного та хірургічно-ортодонтичного лікування та ортодонтичного та хірургічно-ортодонтичного лікування статистично значущих відмінностей виявлено не було. Вираженої кореляції між видаленням третіх молярів та витяженням 2МНЩ у вертикальній площині виявлено не було.
Лікарі мають широкий вибір варіантів хірургічного та ортодонтичного лікування ретенованих 2МНЩ, тому обидва варіанти можуть застосовуватися в більшості випадків.
Journal of Oral and Maxillofacial Surgery
Managing Mandibular Second Molar Impaction: A Systematic Review and Meta-Analysis
Selene Barone і співавт.
Коментарі (0)