Змінити пароль!
Скинути пароль!
Було проведено дослідження з метою вивчення ефекту реконвалесцентної плазми COVID-19 у 16 пацієнтів, важко хворих на коронавірус.
Плазма крові
пацієнтів, які одужали після COVID-19,
скорочувала госпіталізацію та потребу в кисні у 16 критично хворих на
коронавірусну інфекцію, зокрема і тих, які мали гематологічні злоякісні
захворювання.
Було проведено дослідження з метою вивчення ефекту реконвалесцентної плазми COVID-19 у 16 пацієнтів, важко хворих на коронавірус.
П’ять пацієнтів отримували лікування конвалесцентною плазмою за індивідуальними дозволами Адміністрації з контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) для вивчення нового засобу лікування в невідкладній ситуації (eIND). Решта 11 учасників були включені в клінічне дослідження ефективності конвалесцентної плазми для лікування і профілактики легеневих ускладнень COVID-19 (NCT04358211). Всі 16 пацієнтів (10 чоловіків та 6 жінок, вік від 24 до 81 року) отримали лікування плазмою після надання інформованої згоди. Шість пацієнтів мали гематологічні злоякісні захворювання на момент госпіталізації з COVID-19.
Донори конвалесцентної плазми надали від 2 до 4 порцій (200 мл на порцію) в період з 18-го по 56-й день після повного одужання від коронавірусної хвороби. Ферментний імуносорбентний аналіз (ELISA) використовували для визначення титру імуноглобулінів G (IgG) до шипового білку вірусу в донорських зразках плазми. Титри антитіл становили від 1:400 до 1:3200.
Терапію проводили однією порцією плазми об’ємом 200 мл, яку вводили впродовж години, за виключенням двох учасників, яким вводили по дві порції через день.
На момент інфузії плазми 5 пацієнтів знаходилися на механічній вентиляції, четверо - на неінвазивній кисневій терапії через назальну канюлю з високим потоком, один пацієнт отримував дворівневу вентиляцію, ще 5 – через назальну канюлю. Лише один пацієнт дихав кімнатним повітрям перед тим як отримати дозу плазми.
Несприятливих ефектів терапії не
відзначалося. Лише в одного пацієнта з’явилася лихоманка під час інфузії,
внаслідок чого інфузію припинили після введення половини порції. Після інфузій
плазми спостерігалося суттєве покращення рівнів оксигенації у всіх пацієнтів.
Всі п’ятеро інтубованих пацієнтів були екстубовані між 1-м і 19-м днями після
введення конвалесцентної плазми. У решти 11 пацієнтів суттєво знизилася потреба
в кисні і вони не потребували вентиляційної підтримки. З 16 пацієнтів один
помер після екстубації внаслідок розвитку коморбідних станів. З 15 пацієнтів,
які вижили, один залишився в стаціонарі з дихальною недостатністю після
екстубації, а решта були виписані, включно з 6 пацієнтами, які мали злоякісні
гематологічні захворювання. Встановлена висока кореляція між клінічним
покращенням і ранньою інфузією конвалесцентної плазми (r=0,6, p=0,02 для
кореляції між часом від початку захворювання до введення плазми і часом від
введення плазми до незалежності від кисню або виписки). Проте на результат
могло вплинути супутнє залучення частини пацієнтів до клінічного
дослідження.
В той час як рандомізовані
контрольовані клінічні дослідження залишаються золотим стандартом доказової
медицини, обмежені дані вказують на те, що конвалесцентна плазма, як засіб
пасивного імунного захисту, може бути безпечною і ефективною при лікуванні
коронавірусної інфекції з тяжким перебігом.
62nd American Society of Hematology (ASH) Annual Meeting and Exposition
Convalescent Plasma Decreased Oxygen Requirement and Hospital Stay in COVID-19 Hospitalized Patients Including Those with Hematological Malignancies: A Report of 16 Patients
Moayed Ibrahim et al.
Коментарі (0)