Провели рандомізоване плацебо-контрольоване потрійне сліпе одноцентрове дослідження оцінки знеболюючого ефекту ібупрофену, а також впливу ібупрофену на кінцеві точки оцінки функціональних, біохімічних, рентгенологічних і денситометрических показників, після класичного перелому променевої кістки.

В когорту дослідження увійшли 96 пацієнтів. Всім учасникам призначили базову терапію парацетамолом в дозі 1000 мг 4 рази на добу. Пацієнти контрольної когорти отримували плацебо протягом приблизно семи днів. Пацієнти з когорти триденної терапії ібупрофеном отримували ібупрофен в дозі 600 мг 3 рази на добу протягом перших трьох днів і плацебо протягом наступних чотирьох днів. Пацієнти з когорти семиденної терапії ібупрофеном отримували ібупрофен в дозі 600 мг 3 рази на добу протягом приблизно семи днів.

Основною кінцевою точкою дослідження було зміщення уламків кістки протягом п'яти тижнів. Додатковими кінцевими точками були зміна амплітуди рухів зап'ястя, мінеральна щільність кісткової тканини травмованого зап'ястя, зміни показників, що впливають на функціонування верхніх кінцівок, визначення С-кінцевого телопептиду (CrossLaps тест) і остеокальцину в сироватці крові, а також зниження інтенсивності болю.

У ході аналізу вважали, що всі пацієнти отримали призначене лікування. Між групами не відзначили суттєвих відмінностей зсуву уламків за результатами рентгенологічного дослідження, або за денситометричними, функціональними і біохімічними показниками. Протягом перших трьох днів оцінка інтенсивності болю в групі застосування ібупрофену знизилася в порівнянні з групою плацебо.

Ібупрофен – можливий перспективний знеболюючий засіб при лікуванні класичних переломів променевої кістки, застосування якого безпечне для кісткової тканини.